4: Розмір наборів
- 4.1: Вступ
- Якщоa,b і всіc виразні, то набір{a,b,c} інтуїтивно більше, ніж{a,b}. Але як щодо нескінченних множин? Чи всі вони такі великі, як один одного?
- 4.2: Перерахування та підрахункові набори
- Ми вже наводили приклади наборів, перерахувавши їх елементи. Давайте обговоримо в більш загальних рисах, як і коли ми можемо перерахувати елементи множини, навіть якщо цей набір нескінченний.
- 4.3: Зігзагоподібний метод Кантора
- Цигзагоподібний метод Кантора показує, що множини пар елементів незліченно нескінченних множин також підраховуються.
- 4.4: Функції та коди сполучення
- Ми можемо використовувати функції сполучення для представлення кожної пари елементів за допомогою одного числа. Використовуючи обернену функцію сполучення, ми можемо розшифрувати число, тобто з'ясувати, яку пару воно представляє.
- 4.5: Альтернативна функція сполучення
- Є й інші перерахуванняN2, які полегшують з'ясування, які їх зворотні. Ось один.
- 4.6: Незліченні набори
- Один із способів показати, що набір є незліченним, - це дати діагональний аргумент. Ми припускаємо, що розглянутаA множина є підрахунковою, і використовуємо гіпотетичне перерахування для визначення елемента,A який, по тому, як ми його визначаємо, гарантовано буде відрізнятися від кожного елемента в перерахуванні. Таким чином, перерахування не може бути перерахування всіхA врешті-решт, і ми показали, що ніякого перерахування неA може існувати.
- 4.7: Зменшення
- Зменшення показує, щоA це незліченно, пов'язуючи кожен елементA з елементом деякого відомого незліченногоB множини в сюрктивному шляху. Якщо це можливо, то гіпотетичне перерахуванняA дасть перерахуванняB. ОскількиB це незліченно, ніякого перерахування неA може існувати.
- 4.8: Рівноправність
- Загалом, нескінченні множини можна порівнювати за розмірами:A іB мають однаковий розмір, або рівноправні, якщо між ними є біекція.
- 4.9: Набори різних розмірів та теорема Кантора
- Ми можемо визначити,A що не більше, ніжB (A⪯B), якщо є ін'єкційна функція відA доB.
- 4.10: Поняття розміру та Шредер-Бернштейн
- Ось інтуїтивна думка: якщоA не більшеB іB не більше ніжA, тоA іB рівноправні. Це обґрунтовано теоремою Шредера-Бернштейна.