6.3: Лінгвістична відносність

Last updated
Save as PDF

Page ID: 12303

Anonymous
LibreTexts

\( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)

У The Spirit Chatches You and You Fadiman Down, Anne FadimanFadiman (1998). описала історію сім'ї біженців хмонгів, Ліс, і їх міжкультурної взаємодії з лікарями в Мерседі, Каліфорнія. Історія про Лію Лі, другу молодшу дочку, якій діагностовано важку епілепсію. У культурі хмонг епілепсія не описується так само, як описують її західні лікарі; епілепсія описується як кілочок qaug dab або «дух ловить вас, і ви падаєте вниз». Згідно анімізму, фундамент релігійних вірувань хмонгів, як хороші, так і погані духи оточують нас. Епілептичні напади розглядаються як здатність індивіда тимчасово приєднатися до духовного світу. Це сприймається як почесне, тому що духи обрали цю людину для спілкування з ними.

Мова, яку використовують хмонги та американці для опису свого розуміння та знання того, що відбувається з Лією, можна назвати лінгвістичною відносністю. Лінгвістична відносність була вперше розроблена Едвардом Сапіром і Бенджаміном Лі Уорф, і відома як гіпотеза Сапіра-Уорфа, Уорф (1956). або принцип лінгвістичної відносності. У ньому описується думка про те, що мова впливає на сприйняття і думки людей, впливаючи тим самим на їх поведінку. У культурі хмонг немає слова «епілепсія»; натомість це слово асоціюється з анімістичним світоглядом хмонгів, який служить філософським, релігійним та духовним керівництвом для управління своїм життям. Єдиний спосіб описати епілепсію пов'язаний з цим світоглядом духів. У західній медицині та науці важливими є раціональність, логіка та об'єктивність — наукові слова та визначення не є абстрактними, а конкретними.

Сапір і Уорф стверджували, що індивіди не усвідомлюють впливу мови, і лише при переміщенні між культурами люди усвідомлюють. Часто наведеним прикладом мовної відносності є приклад того, як ескімоси інуїти описують сніг. В англійській мові є тільки одне слово, що позначає сніг, але в мові інуїтів для опису снігу використовується багато слів: «мокрий сніг», «чіпляється сніг», «морозний сніг» і так далі.

Наступне тематичне дослідження додатково пояснює ідею лінгвістичної відносності:

Керол служить директором програми для місцевої некомерційної організації в районі Вашингтона. Її організація отримала федеральний грант на здійснення навчання з працевлаштування та ресурсів для обслуговування великого та зростаючого населення Сомалі в цьому районі. Грант вимагає від її організації відстежувати результати та вплив навчальної програми на життя учасників. Кожен учасник зобов'язаний відвідати сесію виїзної співбесіди, яку проводить співробітник.

Керол створює опитування, яке є як якісним, так і кількісним для вимірювання впливу. Питання стосуються досвіду учасника в програмі і просять учасників оцінити їх рівень згоди на заяви. Таблиця 6.2 «Опитування для вимірювання впливу програми» показує вибіркові питання з кількісного опитування.

Патті служить інтерв'юером для всіх сесій. Вона читає вголос кожну заяву і дає відповіді, перевіряє відповідну графу. Вона зауважує, що під час першого раунду інтерв'ю учасники не впевнені, як відповісти. Їм незрозуміло, які їм дані рівні рейтингу: рішуче згодні, згодні, не згодні, категорично не згодні. Крім того, деякі твердження збивають з пантелику. Вона намагається пояснити різницю, але не знає, як описати висловлювання по-різному. Вона розчарована, тому що вона стурбована тим, що вона не отримує правильної інформації, і вона знає, що вона повинна засмутити учасників.

Таблиця 6.2 Опитування для вимірювання впливу програми
Заяви	Категорично не згоден	Не згоден	Погодьтеся	рішуче згоден
Я знаю, як користуватися інтернетом, щоб знайти роботу.
Я вмію скласти резюме на роботу.
Коли я знаходжу роботу, яка мені подобається, я знаю, як відповісти на оголошення про вакансію.
Знаю відповідні питання, які потрібно задати потенційному роботодавцю на співбесідах.

Керол і Патті обговорюють, що вони могли б зробити по-іншому в опитуванні чи процесі, щоб допомогти сомалійським учасникам зрозуміти питання. На жаль, у них немає співробітника в штаті, який може перекладати. Зрештою, Керол і Патті вирішують змінити процес і мовні бар'єри в інтерв'ю. Вони вирішують, що зображення можуть допомогти проілюструвати рівень згоди. Вони також погоджуються винести «великі слова» або слова, які б ще більше заплутали учасників. Вони також змінили рейтингову шкалу, щоб відобразити: так, ні, а може бути. У переглянутому опитуванні виникли наступні питання.

Я знаю, як користуватися інтернетом, щоб знайти роботу.

Я знаю, як скласти резюме на роботу.

Коли я знаходжу роботу, яка мені подобається, я знаю, кому дзвонити в компанію.

Я знаю, що я можу, а що не можу запитати в інтерв'ю.

Тепер уявіть, що ви бос Керол, і ви були оновлені про цю ситуацію. Які пропозиції ви маєте для Керол та Патті, коли вони продовжують свою роботу?

Існує ряд способів задуматися над роботою. У культурному інтелекті розуміння того, як адаптувати свою поведінку, є критичним. Нижче наведено питання, про які слід подумати, щоб допомогти Керол та Патті адаптувати свою поведінку:

Які емоції спливають у вас в цьому творі?
Чи є емоції негативними чи позитивними? Як це підживлює вашу роботу?
Який вплив мови на оцінку?
Яку мову тіла ви помічаєте? Що це вам говорить? Як може бути корисним для нашої роботи виявлення вербальних та невербальних сигналів?
Що ми робимо, що працює?
Що ми знаємо, не працює в цьому проекті?
Які можливості навчання для всіх?

Задати ці питання є початком до продовження хорошої роботи, яку Керол і Патті вже розпочали. Коли вони рухаються вперед у своїй роботі та дізнаються більше про те, що працює, а що не працює, вони навчаться задавати та розмірковувати над питаннями, які є інклюзивними для інших культур.