5: Поверхневі аналітичні методи
- Page ID
- 17616
\( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)
- 5.1: Поверхнева чутливість та специфічність поверхні
- У найпростішому вигляді питання чутливості зводиться до того, чи можна виявити потрібний сигнал вище рівня шуму. Припускаючи, що метод достатньої чутливості можна знайти, ще однією важливою проблемою, яку потрібно вирішити в поверхневій спектроскопії, є розрізнення сигналів з поверхні та основної маси зразка.
- 5.2: Оже Електронна спектроскопія
- Оже електронна спектроскопія (Оже спектроскопія або AES) була розроблена в кінці 1960-х років, отримавши свою назву від ефекту, вперше спостерігався П'єр Оже, французький фізик, в середині 1920-х років. це поверхнева специфічна техніка, що використовує випромінювання електронів низької енергії в процесі шнека і є одним з найбільш часто застосовуються поверхневі аналітичні методи визначення складу поверхневих шарів зразка.
- 5.3: Фотоелектронна спектроскопія
- Фотоелектронна спектроскопія використовує фотоіонізацію та аналіз розподілу кінетичної енергії випромінюваних фотоелектронів для вивчення складу та електронного стану поверхні зразка. Традиційно, коли методика використовувалася для поверхневих досліджень, вона підрозділяється відповідно до джерела збуджуючого випромінювання на рентгенівську фотоелектронну спектроскопію (XPS) та ультрафіолетову фотоелектронну спектроскопію (UPS).
- 5.4: Вібраційна спектроскопія
- Вібраційна спектроскопія забезпечує найбільш точні засоби ідентифікації поверхневих видів, що генеруються при молекулярній адсорбції, та видів, породжених поверхневими реакціями. В принципі, для дослідження поверхонь може бути застосована будь-яка методика, яка може бути використана для отримання коливальних даних з твердотільних або газофазних зразків (ІК, Раман і т.д.) - крім того, існує ряд методик, які були спеціально розроблені для вивчення коливань молекул на способах сполучення.
- 5.6: Методи, запрограмовані температурою
- Існує ряд методів вивчення поверхневих реакцій і молекулярної адсорбції на поверхнях, які використовують температурне програмування для розрізнення процесів з різними параметрами активації. З них найбільш корисним для монокристалічних досліджень є: Температурна програмована десорбція (TPD)