18.3: Узагальнений закон важеля
Ми можемо продовжити Закон важеля на випадок, коли дві→F1 and →F2 зовнішні сили діють на поворотну балку підθ1 and θ2 кутами щодо горизонталі, як показано на малюнку 18.4. Протягом усього цього обговорення кути будуть обмежені діапазоном[0≤θ1,θ2≤π]. Знову нехтуємо товщиною балки і візьмемо точку повороту, щоб бути центром маси.

Сили→F1 and →F2 можуть бути розкладені на окремі векторні складові відповідно(→F1,‖,→F1,⊥) and (→F2,‖,→F2,⊥), де→F1,‖ and →F2,‖ розташовані горизонтальні векторні проекції двох сил щодо напрямку, утвореного довжиною променя,→F1,⊥ і→F2,⊥ є перпендикулярними векторними проекціями. відповідно до балки (рис. 18.5), з
→F1=→F1,‖+→F1,⊥
→F2=→F2,‖+→F2,⊥

Горизонтальними складовими сил є
F1,‖=F1cosθ1
F2,‖=−F2cosθ2
де наш вибір позитивного горизонтального напрямку знаходиться праворуч. Жодна горизонтальна складова сили не сприяє можливому обертальному руху балки. Сума цих горизонтальних сил повинна дорівнювати нулю,
F1cosθ1−F2cosθ2=0
Перпендикулярні складові сили
F1,⊥=F1sinθ1
F2,⊥=F2sinθ2
де позитивний вертикальний напрямок - вгору. Перпендикулярні складові сил також повинні дорівнювати нулю,
Fpivot −mbg+F1sinθ1+F2sinθ2=0
У законіF1,⊥ and F2,⊥ важеля беруть участь лише вертикальні складові зовнішніх сил (але горизонтальні складові повинні врівноважувати, як в Рівнянні (18.3.5), для рівноваги). Тоді Закон важеля можна продовжити наступним чином.
Узагальнений закон важеля Промінь довжиною l врівноважується на точці повороту, яка розміщена безпосередньо під центром маси балки. Припустимо, сила→F1 діє на балкуd1 на відстань праворуч від точки повороту. Друга сила→F2 діє на балкуd2 на відстань зліва від точки повороту. Балка залишиться в статичній рівновазі, якщо будуть виконані наступні дві умови:
1) Сумарна сила на балці дорівнює нулю,
2) Твір величини перпендикулярної складової сили з відстанню до шарніра однаково для кожної сили,
d1|F1,⊥|=d2|F2,⊥|
Узагальнений закон важеля може бути викладений в еквівалентній формі,
d1F1sinθ1=d2F2sinθ2
Тепер ми покажемо, що узагальнений закон важеля можна переосмислити як твердження про те, що векторна сума крутних моментів навколо точки поворотуS дорівнює нулю, коли на наш промінь→F1 and →F2 діють лише дві сили, як показано на малюнку 18.6.

Давайте виберемо позитивний z -напрямок, щоб вказати з площини сторінки, тоді крутний момент, що вказує на сторінку, матиме позитивний z -компонент крутного моменту (обертання проти годинникової стрілки позитивні). З нашого визначення крутного моменту навколо точки повороту величина крутного моменту, обумовленого силою→F1, задається
τS,1=d1F1sinθ1
З правилом правої руки це поза сторінкою (в напрямку проти годинникової стрілки), тому складова крутного моменту позитивна, отже,
(τS,1)z=d1F1sinθ1
Крутний момент, обумовлений→F2 приблизно точкою повороту, знаходиться на сторінці (напрямок за годинниковою стрілкою), а складова крутного моменту є негативною і задається
(τS,2)z=−d2F2sinθ2
z -складова крутного моменту являє собою суму z -складових окремих крутних моментів і дорівнює нулю,
(τS, total )z=(τS,1)z+(τS,2)z=d1F1sinθ1−d2F2sinθ2=0
що еквівалентно узагальненому закону важеля, рівняння (18.3.10),
d1F1sinθ1=d2F2sinθ2