8: Хімія основних елементів групи
- Page ID
- 33332
\( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)
- 8.1: Загальні тенденції в основній групі хімії
- 8.1.1: Періодична таблиця - це організаційна концепція в основній групі хімії
- 8.1.1.1: Розмежування метал-неметал-металоїд та металево-неметалева «лінія» корисні для роздумів про тенденції фізичних властивостей елементів
- 8.1.1.2: Існують якісні відмінності хімії елементів в перших двох рядах і в решті таблиці Менделєєва
- 8.1.2: Електронегативність збільшується і радіус зменшується у напрямку до лівого верхнього кута періодичної таблиці, із замісниками відведення електронів та зі ступенем окислення
- 8.1.3: Енергія іонізації приблизно збільшується у верхньому лівому куті періодичної таблиці, але також залежить від енергії орбіти та енергетичних ефектів сполучення
- 8.1.4: Як видно з розгляду окислювально-відновних діаграм елемента, елементи основної групи (крім благородних газів), як правило, більш окислюються у верхній лівій частині періодичної таблиці і більше зменшуються до нижнього правого краю періодичної таблиці
- 8.1.4.1: Діаграми латімера підсумовують окислювально-відновні властивості елементів на одному рядку
- 8.1.4.2: Діаграми замерзання показують, наскільки стійкі окислювально-відновні стани елемента відносно вільного елемента
- 8.1.4.3: Діаграми Пурбе - це окислювально-відновні фазові діаграми, які підсумовують найбільш стабільну форму елемента при заданому рН та потенціалі розчину
- 8.7: Група 14
- 8.7.1: Елементи групи 14 та багато алотропів вуглецю
- 8.7.2: Неорганічні сполуки 14 групи елементів
- 8.7.3: Хімія вуглецю (Z = 6)
- 8.7.4: Хімія кремнію (Z = 14)
- 8.7.4.1: Силікати
- 8.7.4.2: Кремній та група 14 Елементи
- 8.7.5: Хімія германію (Z = 32)
- 8.7.6: Хімія олова (Z = 50)
- 8.7.7: Хімія свинцю (Z = 82)
- 8.7.7.1: ацетат свинцю
- 8.7.7.2: Свинець Свинець
- 8.9: Сімейство азоту
- Сімейство азоту включає наступні сполуки: азот (N), фосфор (P), миш'як (As), сурма (Sb) і вісмут (Bi). Всі елементи групи 15 мають електронну конфігурацію ns2np3 у зовнішній оболонці, де n - головне квантове число.
- 8.11: Сім'я кисню (Халькогени)
- Сімейство кисню, яке також називають халькогенами, складається з елементів, знайдених в групі 16 таблиці Менделєєва, і вважається одним з основних елементів групи. Він складається з елементів кисню, сірки, селену, телуру і полонію. Їх можна зустріти в природі як у вільному, так і в комбінованому станах.
- 8.11.1: Загальні властивості та реакції
- 8.11.1.1: Тенденції кисневої групи (Група VIA)
- 8.11.2: Хімія кисню (Z = 8)
- 8.11.2.1: Озон
- 8.11.2.1.1: Важливі властивості озону
- 8.11.2.1.2: Озоновий шар і озонова діра
- 8.11.3: Хімія сірки (Z = 16)
- 8.11.4: Хімія селену (Z = 34)
- 8.11.5: Хімія телуру (Z = 52)
- 8.11.6: Хімія полонію (Z = 84)
- 8.11.7: Хімія Ліверморію (Z = 116)
- 8.13: Галогени
- Галогени розташовані зліва від благородних газів на таблиці Менделєєва. Ці п'ять токсичних неметалевих елементів входять до групи 17 і складаються з: фтору (F), хлору (Cl), брому (Br), йоду (I) та астатину (At). Хоча астатин радіоактивний і має лише короткочасні ізотопи, він поводиться подібно йоду і часто входить до групи галогенів. Оскільки галогенні елементи мають сім валентних електронів, їм потрібен лише один додатковий електрон, щоб сформувати повний октет.
- 8.13.1: Фізичні властивості галогенів
- 8.13.1.1: Атомні та фізичні властивості галогенів
- 8.13.1.2: Загальні властивості галогенів
- 8.13.1.3: Тенденції Галогенної групи (17 група)
- 8.13.1.4: Фізичні властивості елементів групи 17
- 8.13.2: Хімічні властивості галогенів
- 8.13.2.1: галогенідні іони як відновники
- 8.13.2.2: Галогени як окислювачі
- 8.13.2.3: Інтергалогени
- 8.13.2.4: Більше реакцій галогенів
- 8.13.2.5: Окислювальна здатність елементів групи 17
- 8.13.2.6: Тестування на галогенідні іони
- 8.13.2.7: Кислотність галогенідів водню
- 8.13.3: Хімія фтору (Z = 9)
- 8.13.4: Хімія хлору (Z = 17)
- 8.13.4.1: Виробництво хлору
- 8.13.5: Хімія брому (Z = 35)
- 8.13.6: Хімія йоду (Z = 53)
- 8.13.7: Хімія астатину (Z = 85)
- 8.14: Благородні гази
- Благородні гази (група 18) розташовані в крайньому правому куті таблиці Менделєєва і раніше називалися «інертними газами» через те, що їх заповнені валентні оболонки (октети) роблять їх вкрай нереактивними. Благородні гази характеризувалися відносно пізно порівняно з іншими групами елементів.
- 8.14.1: Історія, використання, властивості та розподіл елементів
- 8.14.2: Властивості Нобелівських газів
- 8.14.2.1: Тенденції благородного газу (група 18)
- 8.14.3: Хімія елементів групи 18 (благородний газ)
- 8.14.4: Реакції Нобелівських газів
- 8.14.5: Хімія гелію (Z = 2)
- 8.14.6: Хімія неону (Z = 10)
- 8.14.7: Хімія аргону (Z = 18)
- 8.14.8: Хімія криптону (Z = 36)
- 8.14.9: Хімія радону (Z = 86)
- 8.14.10: Хімія ксенону (Z = 54)