Loading [MathJax]/extensions/TeX/boldsymbol.js
Skip to main content
LibreTexts - Ukrayinska

8.4: Спрощення раціональних показників

Цілі навчання

До кінця цього розділу ви зможете:

  • Спростіть вирази за допомогоюa^{\frac{1}{n}}
  • Спростіть вирази за допомогоюa^{\frac{m}{n}}
  • Використовуйте властивості експонент для спрощення виразів з раціональними показниками

Перш ніж приступити до роботи, пройдіть цю вікторину про готовність.

  1. Додати:\frac{7}{15}+\frac{5}{12}.
    Якщо ви пропустили цю проблему, перегляньте приклад 1.28.
  2. Спростити:(4x^{2}y^{5})^{3}.
    Якщо ви пропустили цю проблему, перегляньте приклад 5.18.
  3. Спростити:5^{−3}.
    Якщо ви пропустили цю проблему, перегляньте приклад 5.14.

Спрощення виразів за допомогоюa^{\frac{1}{n}}

Раціональні експоненти - ще один спосіб написання виразів радикалами. Коли ми використовуємо раціональні показники, ми можемо застосувати властивості експонентів для спрощення виразів.

Влада властивість для експонентів говорить, що\left(a^{m}\right)^{n}=a^{m \cdot n} колиm іn є цілими числами. Припустимо, що тепер ми не обмежені цілими числами.

Припустимо, ми хочемо знайти числоp таке, що\left(8^{p}\right)^{3}=8. Ми будемо використовувати Власне властивість експонентів, щоб знайти значенняp.

\left(8^{p}\right)^{3}=8

Множинні показники ліворуч.

8^{3p}=8

Напишіть експоненту1 праворуч.

8^{3p}=8^{1}

Оскільки основи однакові, показники повинні бути рівними.

3p=1

Вирішити дляp.

p=\frac{1}{3}

Отже\left(8^{\frac{1}{3}}\right)^{3}=8. Але ми також знаємо(\sqrt[3]{8})^{3}=8. Тоді воно повинно бути таким8^{\frac{1}{3}}=\sqrt[3]{8}.

Ця ж логіка може бути використана для будь-якого додатного цілого показника,n щоб показати цеa^{\frac{1}{n}}=\sqrt[n]{a}.

Визначення\PageIndex{1}: Rational Exponent a^{\frac{1}{n}}

Якщо\sqrt[n]{a} є дійсним числом іn \geq 2, то

a^{\frac{1}{n}}=\sqrt[n]{a}

Знаменником раціонального показника є індекс радикала.

Будуть випадки, коли робота з виразами буде простіше, якщо використовувати раціональні показники і часи, коли буде простіше, якщо ви використовуєте радикали. У перших кількох прикладах ви будете практикувати перетворення виразів між цими двома позначеннями.

Приклад\PageIndex{1}

Напишіть як радикальний вираз:

  1. x^{\frac{1}{2}}
  2. y^{\frac{1}{3}}
  3. z^{\frac{1}{4}}

Рішення:

Ми хочемо написати кожен вираз у вигляді\sqrt[n]{a}.

а.

x^{\frac{1}{2}}

Знаменником раціонального показника є2, тому індекс радикала дорівнює2. Ми не показуємо індекс, коли він є2.

\sqrt{x}

б.

y^{\frac{1}{3}}

Знаменник показника є3, тому індекс є3.

\sqrt[3]{y}

c.

z^{\frac{1}{4}}

Знаменник показника -\4, тому індекс є4.

\sqrt[4]{z}

Вправа\PageIndex{1}

Напишіть як радикальний вираз:

  1. t^{\frac{1}{2}}
  2. m^{\frac{1}{3}}
  3. r^{\frac{1}{4}}
Відповідь
  1. \sqrt{t}
  2. \sqrt[3]{m}
  3. \sqrt[4]{r}
Вправа\PageIndex{2}

Напишіть як радикальний вираз:

  1. b^{\frac{1}{6}}
  2. z^{\frac{1}{5}}
  3. p^{\frac{1}{4}}
Відповідь
  1. \sqrt[6]{b}
  2. \sqrt[5]{z}
  3. \sqrt[4]{p}

У наступному прикладі ми напишемо кожен радикал, використовуючи раціональний показник. Важливо використовувати круглі дужки навколо всього виразу в радикалі, так як весь вираз піднімається до раціональної сили.

Приклад\PageIndex{2}

Пишіть з раціональним показником:

  1. \sqrt{5y}
  2. \sqrt[3]{4 x}
  3. 3 \sqrt[4]{5 z}

Рішення:

Ми хочемо написати кожен радикал у виглядіa^{\frac{1}{n}}

а.

\sqrt{5y}

Індекс не відображається, так він і є2.

Знаменником показника буде2.

Поставте круглі дужки навколо всього виразу5y.

(5 y)^{\frac{1}{2}}

б.

\sqrt[3]{4 x}

Індекс є3, тому знаменником показника є3. Включити дужки(4x).

(4 x)^{\frac{1}{3}}

c.

3 \sqrt[4]{5 z}

Індекс є4, тому знаменником показника є4. Ставимо дужки тільки навколо5z так як 3 не під знаком радикала.

3(5 z)^{\frac{1}{4}}

Вправа\PageIndex{3}

Пишіть з раціональним показником:

  1. \sqrt{10m}
  2. \sqrt[5]{3 n}
  3. 3 \sqrt[4]{6 y}
Відповідь
  1. (10 m)^{\frac{1}{2}}
  2. (3 n)^{\frac{1}{5}}
  3. 3(6 y)^{\frac{1}{4}}
Вправа\PageIndex{4}

Пишіть з раціональним показником:

  1. \sqrt[7]{3 k}
  2. \sqrt[4]{5 j}
  3. 8 \sqrt[3]{2 a}
Відповідь
  1. (3 k)^{\frac{1}{7}}
  2. (5 j)^{\frac{1}{4}}
  3. 8(2 a)^{\frac{1}{3}}

У наступному прикладі вам може бути простіше спростити вирази, якщо спочатку переписати їх як радикали.

Приклад\PageIndex{3}

Спростити:

  1. 25^{\frac{1}{2}}
  2. 64^{\frac{1}{3}}
  3. 256^{\frac{1}{4}}

Рішення:

а.

25^{\frac{1}{2}}

Перепишіть як квадратний корінь.

\sqrt{25}

Спростити.

5

б.

64^{\frac{1}{3}}

Перепишіть як кубічний корінь.

\sqrt[3]{64}

Розпізнати64 - це ідеальний куб.

\sqrt[3]{4^{3}}

Спростити.

4

c.

256^{\frac{1}{4}}

Перепишіть як четвертий корінь.

\sqrt[4]{256}

Розпізнати256 - це досконала четверта сила.

\sqrt[4]{4^{4}}

Спростити.

4

Вправа\PageIndex{5}

Спростити:

  1. 36^{\frac{1}{2}}
  2. 8^{\frac{1}{3}}
  3. 16^{\frac{1}{4}}
Відповідь
  1. 6
  2. 2
  3. 2
Вправа\PageIndex{6}

Спростити:

  1. 100^{\frac{1}{2}}
  2. 27^{\frac{1}{3}}
  3. 81^{\frac{1}{4}}
Відповідь
  1. 10
  2. 3
  3. 3

Будьте уважні до розміщення негативних знаків в наступному прикладі. Нам потрібно буде використовувати властивістьa^{-n}=\frac{1}{a^{n}} в одному випадку.

Приклад\PageIndex{4}

Спростити:

  1. (-16)^{\frac{1}{4}}
  2. -16^{\frac{1}{4}}
  3. (16)^{-\frac{1}{4}}

Рішення:

а.

(-16)^{\frac{1}{4}}

Перепишіть як четвертий корінь.

\sqrt[4]{-16}

\sqrt[4]{(-2)^{4}}

Спростити.

Немає реального рішення

б.

-16^{\frac{1}{4}}

Показник застосовується лише до16. Перепишіть як четвертий корінь.

-\sqrt[4]{16}

Перепишіть16 як2^{4}

-\sqrt[4]{2^{4}}

Спростити.

-2

c.

(16)^{-\frac{1}{4}}

Перепишіть, використовуючи властивістьa^{-n}=\frac{1}{a^{n}}.

\frac{1}{(16)^{\frac{1}{4}}}

Перепишіть як четвертий корінь.

\frac{1}{\sqrt[4]{16}}

Перепишіть16 як2^{4}.

\frac{1}{\sqrt[4]{2^{4}}}

Спростити.

\frac{1}{2}

Вправа\PageIndex{7}

Спростити:

  1. (-64)^{-\frac{1}{2}}
  2. -64^{\frac{1}{2}}
  3. (64)^{-\frac{1}{2}}
Відповідь
  1. Немає реального рішення
  2. -8
  3. \frac{1}{8}
Вправа\PageIndex{8}

Спростити:

  1. (-256)^{\frac{1}{4}}
  2. -256^{\frac{1}{4}}
  3. (256)^{-\frac{1}{4}}
Відповідь
  1. Немає реального рішення
  2. -4
  3. \frac{1}{4}

Спрощення виразів за допомогоюa^{\frac{m}{n}}

Ми можемоa^{\frac{m}{n}} розглядати двома способами. Пам'ятайте, що Власна властивість говорить нам помножити показники і так,\left(a^{\frac{1}{n}}\right)^{m} і\left(a^{m}\right)^{\frac{1}{n}} обидва рівніa^{\frac{m}{n}}. Якщо записати ці вирази в радикальній формі, то отримаємо

a^{\frac{m}{n}}=\left(a^{\frac{1}{n}}\right)^{m}=(\sqrt[n]{a})^{m} \quad \text { and } \quad a^{\frac{m}{n}}=\left(a^{m}\right)^{^{\frac{1}{n}}}=\sqrt[n]{a^{m}}

Це призводить нас до наступного визначення.

Визначення\PageIndex{2}: Rational Exponent a^{\frac{m}{n}}

Для будь-яких натуральних чиселm іn,

a^{\frac{m}{n}}=(\sqrt[n]{a})^{m} \quad \text { and } \quad a^{\frac{m}{n}}=\sqrt[n]{a^{m}}

Яку форму ми використовуємо для спрощення виразу? Зазвичай ми спочатку беремо корінь - таким чином ми тримаємо числа в радикалі менших, перш ніж підняти його до вказаної потужності.

Приклад\PageIndex{5}

Пишіть з раціональним показником:

  1. \sqrt{y^{3}}
  2. (\sqrt[3]{2 x})^{4}
  3. \sqrt{\left(\frac{3 a}{4 b}\right)^{3}}

Рішення:

Ми хочемо використовуватиa^{\frac{m}{n}}=\sqrt[n]{a^{m}} для написання кожного радикала у форміa^{\frac{m}{n}}

а.

.
Малюнок 8.3.1

б.

.
Малюнок 8.3.2

c.

.
Малюнок 8.3.3
Вправа\PageIndex{9}

Пишіть з раціональним показником:

  1. \sqrt{x^{5}}
  2. (\sqrt[4]{3 y})^{3}
  3. \sqrt{\left(\frac{2 m}{3 n}\right)^{5}}
Відповідь
  1. x^{\frac{5}{2}}
  2. (3 y)^{\frac{3}{4}}
  3. \left(\frac{2 m}{3 n}\right)^{\frac{5}{2}}
Вправа\PageIndex{10}

Пишіть з раціональним показником:

  1. \sqrt[5]{a^{2}}
  2. (\sqrt[3]{5 a b})^{5}
  3. \sqrt{\left(\frac{7 x y}{z}\right)^{3}}
Відповідь
  1. a^{\frac{2}{5}}
  2. (5 a b)^{\frac{5}{3}}
  3. \left(\frac{7 x y}{z}\right)^{\frac{3}{2}}

Пам'ятайте про цеa^{-n}=\frac{1}{a^{n}}. Негативний знак в показнику не змінює знак виразу.

Приклад\PageIndex{6}

Спростити:

  1. 125^{\frac{2}{3}}
  2. 16^{-\frac{3}{2}}
  3. 32^{-\frac{2}{5}}

Рішення:

Ми перепишемо вираз як радикал спочатку за допомогою визначення,a^{\frac{m}{n}}=(\sqrt[n]{a})^{m}. Ця форма дозволяє нам спочатку взяти корінь, і тому ми тримаємо числа в радикалі менше, ніж якщо б ми використовували іншу форму.

а.

125^{\frac{2}{3}}

Міць радикала - чисельник показника,2. Індекс радикала - знаменник показника,3.

(\sqrt[3]{125})^{2}

Спростити.

(5)^{2}

25

б Ми перепишемо кожен вираз спочатку, використовуючи,a^{-n}=\frac{1}{a^{n}} а потім змінимо на радикальну форму.

16^{-\frac{3}{2}}

Перепишіть за допомогоюa^{-n}=\frac{1}{a^{n}}

\frac{1}{16^{\frac{3}{2}}}

Зміна до радикальної форми. Міць радикала - чисельник показника,3. Індекс - знаменник показника,2.

\frac{1}{(\sqrt{16})^{3}}

Спростити.

\frac{1}{4^{3}}

\frac{1}{64}

c.

32^{-\frac{2}{5}}

Перепишіть за допомогоюa^{-n}=\frac{1}{a^{n}}

\frac{1}{32^{\frac{2}{5}}}

Зміна до радикальної форми.

\frac{1}{(\sqrt[5]{32})^{2}}

Перепишіть радиканд як силу.

\frac{1}{\left(\sqrt[5]{2^{5}}\right)^{2}}

Спростити.

\frac{1}{2^{2}}

\frac{1}{4}

Вправа\PageIndex{11}

Спростити:

  1. 27^{\frac{2}{3}}
  2. 81^{-\frac{3}{2}}
  3. 16^{-\frac{3}{4}}
Відповідь
  1. 9
  2. \frac{1}{729}
  3. \frac{1}{8}
Вправа\PageIndex{12}

Спростити:

  1. 4^{\frac{3}{2}}
  2. 27^{-\frac{2}{3}}
  3. 625^{-\frac{3}{4}}
Відповідь
  1. 8
  2. \frac{1}{9}
  3. \frac{1}{125}
Приклад\PageIndex{7}

Спростити:

  1. -25^{\frac{3}{2}}
  2. -25^{-\frac{3}{2}}
  3. (-25)^{\frac{3}{2}}

Рішення:

а.

-25^{\frac{3}{2}}

Рерайт в радикальній формі.

-(\sqrt{25})^{3}

Спростити радикал.

-(5)^{3}

Спростити.

-125

б.

-25^{-\frac{3}{2}}

Перепишіть за допомогоюa^{-n}=\frac{1}{a^{n}}.

-\left(\frac{1}{25^{\frac{3}{2}}}\right)

Рерайт в радикальній формі.

-\left(\frac{1}{(\sqrt{25})^{3}}\right)

Спростити радикал.

-\left(\frac{1}{(5)^{3}}\right)

Спростити.

-\frac{1}{125}

c.

(-25)^{\frac{3}{2}}

Рерайт в радикальній формі.

(\sqrt{-25})^{3}

Не існує дійсного числа, квадратний корінь якого є-25.

Чи не дійсне число.

Вправа\PageIndex{13}

Спростити:

  1. -16^{\frac{3}{2}}
  2. -16^{-\frac{3}{2}}
  3. (-16)^{-\frac{3}{2}}
Відповідь
  1. -64
  2. -\frac{1}{64}
  3. Чи не дійсне число
Вправа\PageIndex{14}

Спростити:

  1. -81^{\frac{3}{2}}
  2. -81^{-\frac{3}{2}}
  3. (-81)^{-\frac{3}{2}}
Відповідь
  1. -729
  2. -\frac{1}{729}
  3. Чи не дійсне число

Використання властивостей експонентів для спрощення виразів з раціональними показниками

Ті самі властивості показників, які ми вже використовували, стосуються і раціональних показників. Ми перерахуємо Властивості експонентів тут, щоб мати їх для довідки, оскільки ми спрощуємо вирази.

Властивості експонентів

Якщоa іb є дійсними числами іm іn є раціональними числами, то

Властивість продукту

a^{m} \cdot a^{n}=a^{m+n}

Власне майно

\left(a^{m}\right)^{n}=a^{m \cdot n}

Продукт до влади

(a b)^{m}=a^{m} b^{m}

Частота власності

\frac{a^{m}}{a^{n}}=a^{m-n}, a \neq 0

Визначення нульового показника

a^{0}=1, a \neq 0

Коефіцієнт до власності влади

\left(\frac{a}{b}\right)^{m}=\frac{a^{m}}{b^{m}}, b \neq 0

Негативна властивість експоненти

a^{-n}=\frac{1}{a^{n}}, a \neq 0

Ці властивості ми будемо застосовувати в наступному прикладі.

Приклад\PageIndex{8}

Спростити:

  1. x^{\frac{1}{2}} \cdot x^{\frac{5}{6}}
  2. \left(z^{9}\right)^{\frac{2}{3}}
  3. \frac{x^{\frac{1}{3}}}{x^{\frac{5}{3}}}

Рішення

a Властивість продукту говорить нам, що коли ми множимо одну і ту ж базу, ми додаємо експоненти.

x^{\frac{1}{2}} \cdot x^{\frac{5}{6}}

Бази однакові, тому ми додаємо експоненти.

x^{\frac{1}{2}+\frac{5}{6}}

Додайте дроби.

x^{\frac{8}{6}}

Спрощення показника.

x^{\frac{4}{3}}

b Власна властивість говорить нам, що коли ми піднімаємо владу до влади, ми множимо показники.

\left(z^{9}\right)^{\frac{2}{3}}

Щоб підняти силу до сили, ми множимо експоненти.

z^{9 \cdot \frac{2}{3}}

Спростити.

z^{6}

c Коефіцієнтна властивість говорить нам, що коли ми ділимо з тією ж базою, ми віднімаємо показники.

\frac{x^{\frac{1}{3}}}{x^{\frac{5}{3}}}

Для поділу з однаковою базою віднімаємо показники.

\frac{1}{x^{\frac{5}{3}-\frac{1}{3}}}

Спростити.

\frac{1}{x^{\frac{4}{3}}}

Вправа\PageIndex{15}

Спростити:

  1. x^{\frac{1}{6}} \cdot x^{\frac{4}{3}}
  2. \left(x^{6}\right)^{\frac{4}{3}}
  3. \frac{x^{\frac{2}{3}}}{x^{\frac{5}{3}}}
Відповідь
  1. x^{\frac{3}{2}}
  2. x^{8}
  3. \frac{1}{x}
Вправа\PageIndex{16}

Спростити:

  1. y^{\frac{3}{4}} \cdot y^{\frac{5}{8}}
  2. \left(m^{9}\right)^{\frac{2}{9}}
  3. \frac{d^{\frac{1}{5}}}{d^{\frac{6}{5}}}
Відповідь
  1. y^{\frac{11}{8}}
  2. m^{2}
  3. \frac{1}{d}

Іноді нам потрібно використовувати більше одного властивості. У наступному прикладі ми будемо використовувати як Product to a Power Property, а потім Power Property.

Приклад\PageIndex{9}

Спростити:

  1. \left(27 u^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{2}{3}}
  2. \left(m^{\frac{2}{3}} n^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{3}{2}}

Рішення:

а.

\left(27 u^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{2}{3}}

Спочатку ми використовуємо Product to a Power Property.

(27)^{\frac{2}{3}}\left(u^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{2}{3}}

Перепишіть27 як силу3.

\left(3^{3}\right)^{\frac{2}{3}}\left(u^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{2}{3}}

Щоб підняти силу до сили, ми множимо експоненти.

\left(3^{2}\right)\left(u^{\frac{1}{3}}\right)

Спростити.

9 u^{\frac{1}{3}}

б.

\left(m^{\frac{2}{3}} n^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{3}{2}}

Спочатку ми використовуємо Product to a Power Property.

\left(m^{\frac{2}{3}}\right)^{\frac{3}{2}}\left(n^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{3}{2}}

Щоб підняти силу до сили, ми множимо показники.

m n^{\frac{3}{4}}

Вправа\PageIndex{17}

Спростити:

  1. \left(32 x^{\frac{1}{3}}\right)^{\frac{3}{5}}
  2. \left(x^{\frac{3}{4}} y^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{2}{3}}
Відповідь
  1. 8 x^{\frac{1}{5}}
  2. x^{\frac{1}{2}} y^{\frac{1}{3}}
Вправа\PageIndex{18}

Спростити:

  1. \left(81 n^{\frac{2}{5}}\right)^{\frac{3}{2}}
  2. \left(a^{\frac{3}{2}} b^{\frac{1}{2}}\right)^{\frac{4}{3}}
Відповідь
  1. 729 n^{\frac{3}{5}}
  2. a^{2} b^{\frac{2}{3}}

У наступному прикладі ми будемо використовувати як Product Property, так і Quotient Property.

Приклад\PageIndex{10}

Спростити:

  1. \frac{x^{\frac{3}{4}} \cdot x^{-\frac{1}{4}}}{x^{-\frac{6}{4}}}
  2. \left(\frac{16 x^{\frac{4}{3}} y^{-\frac{5}{6}}}{x^{-\frac{2}{3}} y^{\frac{1}{6}}}\right)^{\frac{1}{2}}

Рішення:

а.

\frac{x^{\frac{3}{4}} \cdot x^{-\frac{1}{4}}}{x^{-\frac{6}{4}}}

Використовуйте Product Property в чисельнику, додайте показники.

\frac{x^{\frac{2}{4}}}{x^{-\frac{6}{4}}}

Використовуйте властивість частки, відніміть показники.

x^{\frac{8}{4}}

Спростити.

x^{2}

б.

\left(\frac{16 x^{\frac{4}{3}} y^{-\frac{5}{6}}}{x^{-\frac{2}{3}} y^{\frac{1}{6}}}\right)^{\frac{1}{2}}

Використовуйте властивість частки, відніміть показники.

\left(\frac{16 x^{\frac{6}{3}}}{y^{\frac{6}{6}}}\right)^{\frac{1}{2}}

Спростити.

\left(\frac{16 x^{2}}{y}\right)^{\frac{1}{2}}

Використовуйте продукт до властивості влади, помножте показники.

\frac{4 x}{y^{\frac{1}{2}}}

Вправа\PageIndex{19}

Спростити:

  1. \frac{m^{\frac{2}{3}} \cdot m^{-\frac{1}{3}}}{m^{-\frac{5}{3}}}
  2. \left(\frac{25 m^{\frac{1}{6}} n^{\frac{11}{6}}}{m^{\frac{2}{3}} n^{-\frac{1}{6}}}\right)^{\frac{1}{2}}
Відповідь
  1. m^{2}
  2. \frac{5 n}{m^{\frac{1}{4}}}
Вправа\PageIndex{20}

Спростити:

  1. \frac{u^{\frac{4}{5}} \cdot u^{-\frac{2}{5}}}{u^{-\frac{13}{5}}}
  2. \left(\frac{27 x^{\frac{4}{5}} y^{\frac{1}{6}}}{x^{\frac{1}{5}} y^{-\frac{5}{6}}}\right)^{\frac{1}{3}}
Відповідь
  1. u^{3}
  2. 3 x^{\frac{1}{5}} y^{\frac{1}{3}}

Отримайте доступ до цих онлайн-ресурсів для додаткового навчання та практики зі спрощенням раціональних показників.

  • Огляд-Раціональні експоненти
  • Використання законів показників на радикалах: властивості раціональних показників

Ключові концепції

  • Раціональна експонентаa^{\frac{1}{n}}
    • Якщо\sqrt[n]{a} є дійсним числом іn≥2, тоa^{\frac{1}{n}}=\sqrt[n]{a}.
  • Раціональна експонентаa^{\frac{m}{n}}
    • Для будь-яких натуральних чиселm іn,
      a^{\frac{m}{n}}=(\sqrt[n]{a})^{m} \text { and } a^{\frac{m}{n}}=\sqrt[n]{a^{m}}
  • Властивості експонентів
    • Якщоa, b дійсні числа іm, n є раціональними числами, то
      • Властивість продуктуa^{m} \cdot a^{n}=a^{m+n}
      • Власне майно\left(a^{m}\right)^{n}=a^{m \cdot n}
      • Продукт до влади(a b)^{m}=a^{m} b^{m}
      • Частота власності\frac{a^{m}}{a^{n}}=a^{m-n}, a \neq 0
      • Визначення нульового показникаa^{0}=1, a \neq 0
      • Коефіцієнт до власності влади\left(\frac{a}{b}\right)^{m}=\frac{a^{m}}{b^{m}}, b \neq 0
      • Негативна властивість експонентиa^{-n}=\frac{1}{a^{n}}, a \neq 0