Skip to main content
LibreTexts - Ukrayinska

6.5: Координати екліптики

  • Page ID
    78044
  • \( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)

    У цифрах\(\text{VI.2}\) і\(\text{3}\) нас турбувало в основному щоденне обертання небесної сфери. На малюнку\(\text{VI.4}\) ми будемо займатися головним чином річним рухом Сонця щодо зірок на небесній сфері. На відміну від цифр\(\text{VI.2}\) і 3, я намалював небесний екватор, а не горизонт спостерігача, горизонтально, а північний небесний полюс, а не зеніт спостерігача, знаходиться у верхній частині діаграми. Встановлено, що для спостерігача на Землі Сонце рухається на схід щодо зірок протягом року, його правильне сходження безперервно зростає; цей видимий рух Сонця відносно зірок є, звичайно, наслідком обертання Землі навколо Сонця.

    Малюнок 6.4.png
    \(\text{FIGURE VI.4}\)

    Щодо зірок встановлено, що протягом року Сонце рухається на схід по великому колу, який нахилений до екватора під кутом близько\(23^\circ .4\). Це велике коло називається екліптикою, і вона є проекцією площини орбіти Землі на небесну сферу. Кут між екліптикою і екватором називається Наклонність екліптики. Екліптика перетинає екватор в двох точках. Сонце досягає однієї з цих точок приблизно 22 березня щороку на своєму шляху на північ, в цей час схилення Сонця змінюється від негативного до позитивного. Ця точка, висхідний вузол шляху Сонця на екваторі, є Першою Точкою Овна, яку ми ввели в Розділі 6.3. Як уже згадувалося там, і з причин, які будуть пояснені в розділі 6.7, насправді це в сузір'ї Риби, а не в Овні. Проте вона досі відома як Перша точка Овна і позначається астрологічним символом\(\Upsilon\) для Овна. Це точка, з якої вимірюються праві підйоми. Момент часу, коли Сонце перетинає екватор з півночі на південь в Першій точці Овна, - це Березневе Рівнодення. Дні та ночі однакові по всьому світу на цю дату («рівнодення» = «рівна ніч»), і ця дата знаменує перший день Весни в північній півкулі. З цієї причини його також називають «весняним рівнодінням» (лат. verna = «весна») - але це навряд чи справедливо для астрономів південної півкулі, бо це знаменує початок південної осені.

    Приблизно через три місяці, 21 червня або близько, Сонце досягає точки\(S_1\) на червневому сонцестоянні (називається тими, хто живе в Північній півкулі, літнім сонцестоянням). Схилення Сонця тоді знаходиться в його найвищій точці,\(+23.4\) градусах. У цей момент швидкість зміни відмінювання Сонця дорівнює нулю, що пояснює походження слова «сонцестояння», що означає, що Сонце на мить стоїть на місці. Сонце тоді знаходиться в сузір'ї Близнюків. Ще через три місяці Сонце спустилося назад до екватора на своєму шляху на південь, у вересневе рівнодення («осіннє рівнодення» для північян) 23 вересня або близько, коли Сонце знаходиться в сузір'ї Діви. І ще через три місяці Сонце досягає свого самого південного схилення в грудневе сонцестояння («зимове сонцестояння» для північян) 21 грудня або ближче до нього, коли Сонце знаходиться в сузір'ї Стрільця.

    Також намальований на малюнку\(\text{VI.4}\) Північний полюс екліптики\(\text{K}\), який знаходиться в Драко. Південний полюс екліптики знаходиться в Дорадо.

    Екліптика і її полюс K складають основу системи координат екліптики, проілюстрованої на малюнку\(\text{VI.5}\). Довгота екліптики\(λ\) та широта\(β\) екліптики зірки\(\text{X}\) показані на малюнку\(\text{VI.5}\), який повинен бути зрозумілим. Для перетворення між екваторіальними та екліптичними координатами трикутник, який потрібно вирішити, - це трикутник\(\text{PKX}\). Дуга\(\text{KX}\) є\(90^\circ − β\) і кут\(\text{PKX}\) є\(90^\circ − λ\). Що таке дуга\(\text{PK}\), дуга\(\text{PX}\) і кут\(\text{KPX}\)?

    [Відповіді:\(\text{PK} = η\) \(\text{PX} = 90^\circ − δ\) \(\text{KPX} = 90^\circ + α]\)

    Малюнок 6.5.1.png
    \(\text{FIGURE VI.5}\)