14.4: Алгебраїчна лема
Наступна лема була використана в доказі Пропозиції 14.3.1.
Припустимо,f:R→R це функція така, що для будь-якого уx,y∈R нас є
- f(1)=1,
- f(x+y)=f(x)+f(y),
- f(x⋅y)=f(x)⋅f(y).
Тодіf є функція ідентичності; тобтоf(x)=x для будь-якогоx∈R.
Зверніть увагу, що ми не припускаємо, щоf це безперервно.
Функція, якаf задовольняє цим трьом умовам, називається польовим автоморфізмом. Тому лема стверджує, що функція ідентичності є єдиним автоморфізмом поля дійсних чисел. Для поля комплексних чисел відмінюванняz↦ˉz (див. Розділ 14.3) наводить приклад нетривіального автоморфізму.
- Доказ
-
За (б) ми маємо
За (а),
f(0)+1=1;
звідки
f(0)=0.
Застосовуючи (b) знову, ми отримуємо, що
0=f(0)=f(x)+f(−x).
Тому,
f(−x)=−f(x) for any x∈R.
Застосовуючи (b) повторювано, ми отримуємо, що
f(2)=f(1)+f(1)=1+1=2;f(3)=f(2)+f(1)=2+1=3; ...
Разом з 14.4.2 останнє означає, що
f(n)=n for any integer n.
За (c)
Тому
f(mn)=mn
для будь-якого раціонального числаmn.
Припустимоa≥0. Тоді рівнянняx⋅x=a має реальне рішенняx=√a. Тому,[f(√a)]2=f(√a)⋅f(√a)=f(a). Звідсиf(a)≥0. Тобто,
a≥0 ⟹ f(a)≥0.
Застосовуючи 14.3.2, ми також отримуємо
a≤0 ⟹ f(a)≤0.
Тепер припустимоf(a)≠a для деякихa∈R. Тоді є раціональне числоmn, яке лежить міжa іf(a); тобто числа
мають протилежні ознаки.
За 14.4.3
y+mn=f(a)==f(x+mn)==f(x)+f(mn)==f(x)+mn;
тобто,f(x)=y. До 14.4.4 і 14.4.5 значенняx іy не можуть мати протилежних ознак — протиріччя.