8.2: Самоуникаючі прогулянки
- Page ID
- 17951
Щоб врахувати виключені обсяги, можна перерахувати полімерні конфігурації, в яких жодні дві намистини не займають однакову ділянку. Такі конфігурації називаються самостійними прогулянками (пилами). Теоретично передбачається, що кількість конфігурацій для випадкової прогулянки по кубічній решітці повинна масштабуватися з кількістю бісеру як\(\Omega_p (n) \propto z^n n^{\gamma - 1}\), де\(\gamma\) константа, яка дорівнює 1 для випадкової прогулянки. Явно оцінюючи самоуникаючі прогулянки (SAV) на кубічній решітці можна показати, що
\[\Omega_p (n) = 0.2 \alpha^n n^{\gamma - 1}\nonumber\]
де\(\alpha = 4.68\) і\(\gamma = 1.16\), а ланцюгова ентропія
\[S_p (n) = k_B [n \ln \alpha + (\gamma - 1) \ln n - 1.6].\nonumber\]
Порівнюючи цей вираз з нашим першим результатом,\(\Omega_P = Mz(z - 1)^{n - 2}\) зауважимо, що в межі випадкової прогулянки по кубічній решітці α=z=6, коли ми виключаємо лише зворотний крок для розміщення наступної кульки поверх попередньої\(\alpha = (z - 1) =5\), а чисельно визначене значення є\(\alpha = 4.68\).
_______________________________________
2. Вандерзанде, Ґратчасті моделі полімерів (Cambridge University Press, Кембридж, Великобританія, 1998).