15: Молекулярна люмінесценція
- Page ID
- 27021
\( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)
- 15.1: Теорія флуоресценції та фосфоресценції
- Використання молекулярної флуоресценції для якісного аналізу та напівкількісного аналізу датується початком-серединою 1800-х років, з більш точними кількісними методами, що з'явилися в 1920-х роках. Хоча відкриття фосфоресценції передувало флуоресценції майже 200 років, якісне та кількісне застосування молекулярної фосфоресценції не приділяло великої уваги лише після розробки приладів флуоресценції.
- 15.2: Прилади для вимірювання флуоресценції та фосфоресценції
- Основні прилади для моніторингу флуоресценції та фосфоресценції - джерела випромінювання, засоби вибору вузької смуги випромінювання та детектора - такі ж, як і для абсорбційної спектроскопії. Унікальні вимоги флуоресценції та фосфоресценції, однак, вимагають деяких модифікацій конструкцій приладів, розглянутих у розділах 7, 13 та 14, таких як фільтруючий фотометр, однопроменевий спектрофотометр, двопроменевий спектрофотометр та спектрометр діодного масиву
- 15.3: Застосування та методи фотолюмінесценції
- Молекулярна флуоресценція фосфоресценції використовується для прямого або непрямого кількісного аналізу аналітів в різних матрицях. Прямий кількісний аналіз можливий, коли флуоресцентний або фосфоресцентний квантовий вихід аналіта сприятливий. Якщо аналіт не є флуоресцентним або фосфоресцирующим, або якщо квантовий вихід несприятливий, то непрямий аналіз може бути здійсненним. Застосування флуоресценції і фосфоресценції до неорганічних і органічних аналітів розглядається в цій
- 15.4: Хемілюмінесценція
- Основна увага цієї глави була зосереджена на методах молекулярної люмінесценції, в яких випромінювання збудженого стану аналіта досягається після його поглинання фотона. Екзотермічна реакція також може служити джерелом енергії. У хемілюмінесценції аналіт піднімається до стану вищої енергії за допомогою хімічної реакції, випромінюючи характерне випромінювання, коли він повертається до стану нижчої енергії.
- 15.5: Оцінка молекулярної люмінесценції
- Короткий зміст сильних і обмежень молекулярної люмінесценції.