3.7.4: Весна і приплив
- Page ID
- 1604
Коли сонце, земля і Місяць знаходяться в одній лінії (повний і молодик), сонячні і місячні припливи підсилюють один одного. Еліпсоїд стає більш вираженим, а приплив отримує більшу амплітуду і називається весняним припливом. Коли сонячні та місячні припливи знаходяться на 90° поза фазою, їх вплив скасовує один одного (перша та остання чверть). Еліпсоїд наближається до кола, і, отже, приплив отримує меншу амплітуду. Така ситуація називається припливом припливу (рис.3.21).
![2021-10-14 пнг](https://geo.libretexts.org/@api/deki/files/16618/%25E6%2588%25AA%25E5%25B1%258F2021-10-14_%25E4%25B8%258B%25E5%258D%258810.21.12.png)
На малюнку 3.22 показаний приклад цих припливних варіацій.
![2021-10-14 г 10.22.06.пнг](https://geo.libretexts.org/@api/deki/files/16619/%25E6%2588%25AA%25E5%25B1%258F2021-10-14_%25E4%25B8%258B%25E5%258D%258810.22.06.png)
Весняний і припливний цикл змінюється залежно від фаз місяця і, отже, з місячним місяцем 29,5 днів. Співвідношення амплітуд весни та припливу припливу відповідно до теорії рівноваги можна оцінити з Eqs. 3.7.3.1 та 3.7.3.2 як:
\[(0.515 + 1.13)/(1.13 - 0.515) = 2.7 : 1\]
Це співвідношення є наближенням для відношення весни до припливу у відкритих океанах. В іншому місці на співвідношення впливає наявність сухопутних мас (див. 3.8).