Skip to main content
LibreTexts - Ukrayinska

3.3: Позначення трясовини

  1. Last updated
  2. Save as PDF
  • Page ID
    29519

    • \( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)

    Цей текст намагається використовувати позначення, узгоджені з літературою. Однак послідовність - це виклик, оскільки кожен автор, здається, має різну назву для одних і тих же фізичних явищ. Крім того, один і той же термін, який використовують різні автори, може мати абсолютно різні значення. Наприклад, як описано рівнянням 2.3.6, у деяких матеріалах механічне напруження індукує поляризацію матеріалу, пропорційну квадрату цього напруження. Цей текст називає це явище п'єзоелектрикою, а якщо бути більш конкретним, квадратичним п'єзоелектрикою. Однак згадки [3] і [6] називають це явище електрострикцією. Що ще гірше, посилання [33] називає цей ефект сегнетоелектрики. Деякі автори роблять різні припущення при використанні термінів теж. Наприклад, коли посилання [26] використовує термін сегнетоелектричність, він передбачає кристалічні матеріали, але не робить ніяких припущень про те, лінійний ефект чи ні.

    Таблиця\(\PageIndex{1}\) узагальнює позначення, використані в цьому тексті для опису процесів перетворення енергії, що включають поляризацію матеріалу. У першому стовпці наведено назву, яка використовується тут для опису ефекту. У другій колонці наведено, який ефект викликає поляризація матеріалу. У третьому стовпці описано, чи виникає ефект лише у кристалах. Четвертий стовпець описує, чи змінюється поляризація матеріалу лінійно чи ні з параметром, описаним у другому стовпці. У наступному стовпці наведено посилання, які називають цей ефект сегнетоелектрики. Останній стовпець дає імена, які використовуються іншими посиланнями для опису цього конкретного явища. Останні дві колонки досить неповні, оскільки ретельного дослідження літератури не проводилося. Однак ці колонки показують досить різноманітну термінологію навіть для малої частини розглянутої літератури.

    Позначення в цьому тексті \(\overrightarrow{P}\)індукований... Кристалічний? Аморфний? Полікристалічний? Лінійний? Хто називає це ферро- електрикою? Що інші називають цю величину
    (Лінійна) п'єзоелектрика \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» >Механічне напруження,\(\overrightarrow{\varsigma}\) Кристалічний Лінійний
    (Квадратний) п'єзоелектрика \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» >Механічне напруження,\(\overrightarrow{\varsigma}\) Кристалічний Квадратичний [33] Електрострикція [3, с. 327] [6], Фотопружність [31]
    Сегнетоелектричні п'єзоелектрики \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» >Механічне напруження,\(\overrightarrow{\varsigma}\) Всі Нелінійний [25, с. 408]
    (Лінійна) Піроелектрика \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» > Температурний перепад,\(\Delta T\) Кристалічний Лінійний [26, с. 556], [42, с. 50], [43] Теплові нелінійні оптичні ефекти [42]
    (Квадратична) Піроелектрика \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» > Температурний перепад,\(\Delta T\) Кристалічний Квадратичний [26, с. 556], [43] Теплові нелінійні оптичні ефекти [42]
    Сегнетоелектричний піроелектрика \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» > Температурний перепад,\(\Delta T\) Всі Нелінійний [3, с. 366], [26, с. 556], [43] Теплові нелінійні оптичні ефекти [42]
    Лінійний (Pockels) Електрооптичний ефект \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» > Оптичний електромаг. випромінювання\(\overrightarrow{E}\) Кристалічний Лінійний Електронна поляризуваність [25, с. 390]
    Квадратичний (Керр) Електрооптичний ефект \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» > Оптичний електромаг. випромінювання\(\overrightarrow{E}\) Кристалічний Квадратичний
    Сегнетоелектричний електрооптичний ефект \ (\ overrightarrow {P}\) індукована...» > Оптичний електромаг. випромінювання\(\overrightarrow{E}\) Всі Нелінійний Фотоіндукована анізотропія, фотозатемнення [44] [45], стан пари чергування інтимної валентності [44]
    Таблиця\(\PageIndex{1}\): Термінологія, пов'язана з процесами, що включають поляризацію матеріалу.

    Ви можете подумати, що ви можете уникнути плутанини термінології, шукаючи грецьке або латинське коріння. Хоча багато термінів, введені в попередніх розділах, мають етимологічне коріння, дивлячись на коріння слів не допомагає, а іноді погіршує ситуацію. Як обговорювалося вище, приставка ферро- означає залізо. Однак сегнетоелектричний ефект не має нічого спільного з залізом, а сегнетоелектричні матеріали рідко містять залізо. Ця назва є аналогією з феромагнетиками. Деякі форми заліза є феромагнітними. У феромагнетиках зовнішнє магнітне поле змінює проникність матеріалу. У сегнетоелектриків зовнішнє електричне поле впливає на діелектричну проникність. Що ще гірше, залізо має символ періодичної таблиці,\(\text{Fe}\) тоді як іридій має символ\(\text{Ir}\). У цьому тексті термін піроелектричний ефект слідує термінології Рентенгена, яка датується 1914 [3]. Корінь піро-, проявляючись в піроелектриці, також проявляється в піриті та пірроті, які є сполуками, що містять залізо.

    Іноді терміни фазової зміни і фотозатемнення застосовуються до електрооптичного ефекту в аморфних матеріалах, але не кристалічних матеріалах. Більш конкретно, сульфіди, селеніди та телуриди, які називаються халькогенідами, іноді називають матеріалами фазової зміни. Приклади включають\(\text{GeAsS, GeInSe,}\) і так далі. Слово халькогенід само по собі є неправильним номером. Приставка chalc- походить від грецького кореня, що означає мідь [24]. Названі вони за аналогією з\(\text{CuS}\), халькосульфід. Матеріал зміни фази назви був популяризований компанією, яка виготовляла компакт-диски та компоненти акумуляторів. Хоча кристалічні матеріали також можуть бути електрооптичними, зміна фази назви зазвичай не застосовується до кристалів.

    Іноді термінологія, яка використовується в літературі, може сильно відрізнятися від термінології цього тексту. Наприклад, посилання [44] описує поляризацію матеріалу в халькогенідних окулярах, кажучи, що при впливі зовнішніх оптичних електричних полів матеріал зберігає енергію за допомогою «перехідного екситона, який можна візуалізувати як транзиторну пару дефектів інтимної валентності»... «Це, по суті, означає, що макроскопічні анізотропії є результатом гемінатної рекомбінації електронно-діркових пар, які не дифузуються з мікроскопічної сутності, в якій вони були створені поглиненими фотонами». Екситон - це пов'язана електронно-діркова пара. Іншими словами, матеріал поляризується. При застосуванні зовнішнього оптичного електричного поля електричні диполі утворюються по всьому матеріалу. Читаючи літературу, пов'язану з п'єзоелектрикою, піроелектрикою та електрооптикою, пам'ятайте, що в використовуваній термінології не так багато узгодженості.