17.5: S.I.W.

Last updated
Save as PDF

Page ID: 52548

\( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)

Я буду Царю ^[1],
і приношу йому втіху в його біді: Бо той чоловік там поставив зуби свої,
щоб померти,
і як той, хто ненавидить слухняність,
дисципліну та впорядкованість життя,
я не можу оплакувати його.

— У. Б. РОКІВ

I Пролог

Поплескуючи до побачення, безсумнівно, вони сказали хлопцеві
Він завжди показував гун обличчя хороброї людини;
Батько швидше його мертвий, ніж в ганьбі, —
Пишався тим, що він збирається, да, і радий.
Можливо, його мати скиглила, як вона хвилювалася (5),
поки він не отримав хорошу безпечну рану для медсестри.
Сестри хотіли б, щоб дівчата теж могли стріляти, заряджати, проклинати...
Брати—відправили б його улюблену сигарету.
Щотижня, місяць за місяцем, вони писали те ж саме,
Думаючи, що він притулився в якомусь Y.M. Hut, (10)
Тому що він так сказав, написавши на своєму прикладі
Де раз на годину куля пропустила свою мету.
І промахи дражнили голодом його мозку.
Його очі постаріли від підморгування, а його рука
відчайдушна з агою. Сміливість просочилася, як пісок (15)
З кращих мішків з піском після багаторічного дощу.
Але ніколи не залишайте, рану, лихоманку, окоп, шок,
відпавши нежить. І смерть, здавалося, все ще утримується
Для тортур брехні механічно обстріляли,
На задоволення цього світу держав, які бігли б амок. (20)

Він бачив, як чоловіки стріляли в руки, під час нічного патрулювання.
Їхній народ ніколи не знав. І все ж вони були мерзенними.
«Смерть швидше, ніж безчестя, це стиль!»
Так сказав батько.

II Дія

Одного світанку наш дротяний патруль
поніс його. Цього разу смерть не пропустила. (25)
Ми не могли нічого зробити, крім витерти його кровоточивий кашель.
Чи може це бути випадковість? —Гвинтівки сходять... Чи
не снайперовані? Ні. (Пізніше знайшли англійську кульку ^[2].)

III Поема

Це була аргументована криза його душі
Проти більше днів неминучого захоплення, (30)
Проти нестримно дротяної і сліпої траншеї стіни
Завішена вогнем, покрита повзучим вогнем,
Повільний випас вогню, що не спалить його цілком
Але тримали його за обіцянки смерті та знущання,
І життя напівперспективне, і обидва їхні рилінг. (35)

IV Епілог

З ним поховали морду, яку поцілували зуби,
і правдиво написали матері: «Тім помер, посміхаючись».

Дописувачі та атрибуція

Template:ContribSexton

Слова ченця в п'єсі Єйтса «Королівський поріг». ←
Куля. ←