24.1: Вступ до кулометрії
- Page ID
- 27471
Кулометрія заснована на вичерпному електролізі аналіта. Під вичерпним ми маємо на увазі, що аналіт окислюється або повністю відновлюється на робочому електроді, або що він повністю реагує з реагентом, що утворюється на робочому електроді. Існує дві форми кулометрії: кулометрія з контрольованим потенціалом, при якій ми застосовуємо постійний потенціал до електрохімічної осередку, і кулометрія контрольованого струму, при якій ми пропускаємо постійний струм через електрохімічну комірку.
Під час електролізу загальний заряд Q в кулоні, який проходить через електрохімічну комірку, пропорційний абсолютній кількості аналіту за законом Фарадея
\[Q=n F N_{A} \label{intro1} \]
де n - кількість електронів на моль аналіту, F - константа Фарадея (96 487 C моль —1), а N A - молі аналіту. Кулон еквівалентний a•сек; таким чином, для постійного струму i сумарний заряд дорівнює
\[Q=i t_{e} \label{intro2} \]
де t e - час електролізу. Якщо струм змінюється з часом, як це відбувається в кулометрії з контрольованим потенціалом, то сумарний заряд дорівнює
\[Q=\int_{0}^{t_e} i(t) d t \label{intro3} \]
У кулометрії ми відстежуємо струм як функцію часу і використовуємо Equation\ ref {intro2} або Equation\ ref {intro3} для обчислення Q. Знаючи загальний заряд, ми потім використовуємо Equation\ ref {intro1} для визначення молей аналіту. Для отримання точного значення для N А весь струм повинен окислювати або зменшувати аналіт; тобто кулометрія вимагає 100% ККД струму або точного вимірювання ККД струму за допомогою стандарту.
ККД струму - це відсоток струму, який фактично призводить до окислення або відновлення аналіта.