5.1: Визначення та властивості
Переглянути підручник на YouTube
Основна ідея полягає в тому, щоб Лапласа перетворити диференціальне рівняння з постійним коефіцієнтом дляx(t) більш простого алгебраїчного рівняння для трансформованої Лапласа функціїX(s), розв'язати це алгебраїчне рівняння, а потім перетворитиX(s) назад вx(t). Правильне визначення перетворення Лапласа та властивостей, яким задовольняє це перетворення, робить можливим цей метод розв'язання.
Експоненціальний ансац використовується при розв'язанні однорідних од з постійним коефіцієнтом, а експоненціальна функція відповідно відіграє ключову роль у визначенні перетворення Лапласа. Перетворення Лапласаf(t), що позначаєтьсяF(s)=L{f(t)}, визначається інтегральним перетворенням F(s)∫∞0e−stf(t)dt.
Неправильний інтеграл, даний(???) розходиться, якщоf(t) росте швидше, ніжest для великихt. Відповідно, деяке обмеження на діапазонs може знадобитися для гарантування зближення(???), і ми будемо вважати без подальшої доопрацювання, що ці обмеження завжди задовольняються.
Перетворення Лапласа є лінійним перетворенням. У нас єL{c1f1(t)+c2f2(t)}=∫∞0e−st(c1f1(t)+c2f2(t))dt=c1∫∞0e−stf1(t)dt+c2∫∞0e−stf2(t)dt=c1L{f1(t)}+c2L{f2(t)}.
Існує також відповідність один до одного між функціями та їх перетвореннями Лапласа. Таким чином, таблиця перетворень Лапласа може бути побудована і використана для пошуку як Лапласа, так і обернених перетворень Лапласа часто зустрічаються функцій. Така таблиця показана в табл5.1.1 (і ця таблиця буде розподілена з іспитами). У таблиці5.1.1,n є натуральним числом. Крім того, загадкові записи дляuc(t) іδ(t−c) будуть пояснені пізніше в §5.3.
Таблиця5.1.1: Таблиця трансформаторів Лапласа
f(t)=L−1{F(s)} | F(s)=L{f(t)} |
---|---|
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">1. eatf(t) | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">F(s−a) |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">2. 1 | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">1s |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">3. eat | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">1s−a |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">4. tn | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">n!sn+1 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">5. tneat | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">n!(s−a)n+1 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">6. sinbt | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">bs2+b2 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">7. cosbt | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">ss2+b2 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">8. eatsinbt | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">b(s−a)2+b2 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">9. eatcosbt | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">s−a(s−a)2+b2 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">10. tsinbt | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">2bs(s2+b2)2 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">11. tcosby | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">s2−b2(s2+b2)2 |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">12. uc(t) | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">e−css |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">13. uc(t)f(t−c) | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">e−csF(s) |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">14. δ(t−c) | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">e−cs |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">15. .x(t) | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">sX(s)−x(0) |
\ (f (t) =\ математичний {L} ^ {-1}\ {F (s)\}\) ">16. ..s(t) | \ (F (s) =\ математичний {L}\ {f (t)\}\) ">s2X(s)−sx(0)−.x(0) |
Рядки таблиці5.1.1 можна визначити поєднанням прямої інтеграції та деяких хитрощів. Спочатку ми обчислюємо безпосередньо перетворення Лапласаeatf(t) (рядок 1):
L{eatf(t)}=∫∞0e−steatf(t)dt=∫∞0e−(s−a)tf(t)dt=F(s−a).
Ми також обчислюємо безпосередньо перетворення Лапласа1 (рядок 2):
L{1}=∫∞0e−stdt=−1se−st]∞0=1s.
Тепер перетворення Лапласаeat (рядок 3) можна знайти за допомогою цих двох результатів:
L{eat}=L{eat⋅1}=1s−a.
Перетворенняtn (рядок 4) можна знайти шляхом послідовної інтеграції частинами. Більш цікавий метод використовує розширення серії Тейлора дляeat і1/(s−a). У нас є L{eat}=L{∞∑n=0(at)nn!}=∞∑n=0ann!L{tn}.
Також, зs>a, 1s−a=1s(1−as)=1s∞∑n=0(as)n=∞∑n=0ansn+1.
Використовуючи(5.1.5), і прирівнюючи коефіцієнти степенівa in(5.1.7) і(5.1.9), призводить до рядка 4:
L{tn}=n!sn+1.
Перетворення Лапласаtneat (рядок 5) можна знайти з рядків 1 і 4:
L{tneat}=n!(s−a)n+1.
Перетворення Лапласаsinbt (рядок 6) можна знайти з перетворення Лапласаeat (рядок 3) за допомогоюa=ib:
L{sinbt}=Im {L{eibt}}=Im {1s−ib}=Im {s+ibs2+b2}=bs2+b2.
Аналогічно, перетворення Лапласаcosbt (рядок 7)L{cosbt}=Re {L{eibt}}=ss2+b2.
Перетворенняeatsinbt (рядок 8) можна знайти з перетворенняsinbt (рядок 6) і рядка 1:
L{eatsinbt}=b(s−a)2+b2;і аналогічно для перетворенняeatcosbt:
L{eatcosbt}=s−a(s−a)2+b2.
Перетворення Лапласаtsinbt (рядок 10) можна знайти з перетворення Лапласаteat (рядок 5 зn=1) за допомогоюa=ib:
L{tsinbt}=Im {L{teibt}}=Im {1(s−ib)2}=Im {(s+ib)2(s2+b2)2}=2bs(s2+b2)2.
Аналогічно, перетворення Лапласаtcosbt (рядок 11)L{tcosbt}=Re {L{teibt}}=Re {(s+ib)2(s2+b2)2}=s2−b2(s2+b2)2.
Тепер ми трансформуємо неоднорідну константу коефіцієнта другого порядку, лінійну неоднорідну оду дляx=x(t),a..x+b.x+cx=g(t), використовуючи лінійність перетворення Лапласа:
aL{.x}+bL{.x}+cL{x}=L{g}.
Визначити перетворення Лапласа.x(t) (лінія 15) через перетворення Лапласаx(t) та початкових умов.x(0)X(s)=L{x(t)}, визначеноx(0) та інтегрується∫∞0e−st.xdt частинами. Ми пускаємоu=e−stdv=.xdtdu=−se−stdtv=x.
Тому∫∞0e−st.xdt=xe−st]∞0+s∫∞0e−stxdt=sX(s)−x(0), там, де передбачувана конвергенція Лапласа вимагаєlimt→∞x(t)e−st=0.
Аналогічно, перетворення Лапласа..x(t) (рядок 16) визначається∫∞0e−st..xdt шляхом інтеграції частинами та використання тільки що похідного результату для першої похідної. Ми дозволяємоu=e−stdv=..xdtdu=−se−stdtv=.x, так, що∫∞0e−st..xdt=.xe−st]∞0+s∫∞0e−st.xdt=−.x(0)+s(sX(s)−x(0))=s2X(s)−sx(0)−.x(0), де аналогічно ми припускаємоlimt→∞.x(t)e−st=0.