1.2: Священні тексти

Почніть з читання цієї статті з New York Times: Що таке значення священних текстів?

Карен Армстронг, автор та колишня черниця, пише: «Наше англійське слово «Писання» передбачає письмовий текст, але більшість Писань починалися як тексти, які були складені та передані усно», - пише вона. «Дійсно, в деяких традиціях звучання натхненних слів завжди було б важливіше їх смислового значення. Писання зазвичай співали, скандували або проголошували таким чином, що відокремлювало його від мирської мови, так що слова - продукт лівої півкулі мозку - зливалися з більш невизначені емоції правої».

Автор статті про книгу Армстронга про Писання Ніколас Крістофф каже:

«Армстронг стверджує, що цей підхід [буквальне читання] неправильно розуміє, як працює Писання. Це як скаржитися на те, що Шекспір згинає історію, або протестувати, що велика пісня не є фактичною. Це резонує. Той, хто був на католицькій месі чи п'ятидесятницькій службі, або випробував декламацію Корану або тибетського буддійського співу, знає, що вони не могли бути повністю захоплені стенограмою більше, ніж пісня може бути його лірикою. »

Армстронг стверджує, таким чином, що допомагає читачеві зрозуміти різницю між чимось проникливим і чимось фактичним,

«Оскільки це не відповідає сучасним науковим та історичним нормам, багато людей відкидають Писання як неймовірне і явно «неправдиве», але вони не застосовують однакових критеріїв до роману, який дає глибокі та цінні уявлення за допомогою художньої літератури»,

Армстронг пише:

«Твір мистецтва, будь то роман, вірш чи Писання, повинен читатися за законами свого жанру».

Багато віросповідань мають багату історію шанованих і шанованих текстів, будь то слово Боже, відкрите пророкам, усні розповіді, переказані одним поколінням іншому протягом століть, або висловлювання Вчителя, записані (врешті-решт) у книги. Дивлячись на історію та контекст цих творів є корисним, оскільки досліджує походження та розвиток основних світових конфесій. Важливо також розуміти, що ряд релігійних виразів використовували і продовжують використовувати усну традицію при передачі вчень, ритуалів, історій і правил. У деяких місцях усна традиція ніколи не була і, можливо, ніколи не буде записана будь-яким формальним способом. У деяких інших місцях те, що записано для культури чи групи чи племені, може з'явитися після століть усного вираження, передачі історій, ідей, ритуалів та інших цінностей. І все написання повинно бути встановлено в його контекст—коли воно було написано, для кого воно було написано, чому воно було написано, яку функцію воно виконувало? Всі ці питання допомагають нам зрозуміти роль будь-якого священного тексту.

За межами читання

Прочитайте трохи хорошої основної інформації про священні тексти та їх розвиток, стиль та зміст тут, у Britannica: Писання: Релігійна література. У цьому ви знайдете:

• Широке визначення
• Характеристика священних писань
• Чим відрізняються західні або незахідні твори

Використання священних текстів допомагає зробити відчутними вірування та історію віросповідання. Це може бути корисно при наближенні до будь-якої конкретної віри. Це також може певним чином заморозити традицію віри в часі. Культурний, історичний та географічний контекст має значення, оскільки хтось вважає, що пішло у створення тексту, що це таке. Читання будь-якого тексту так, ніби він був написаний сьогодні, - це пропустити як справжній сенс, але й упустити можливе багатство, знайдене в його словах, зображеннях та історіях. У більшості віросповідних традицій інтерпретація написаного слова має велике значення, і потрібні роки навчання для того, щоб допомогти зрозуміти, що бере участь у чомусь, що здається спочатку простим.

Давайте використаємо приклад того, як це тлумачення може працювати. Ми розглянемо частину письма від єврейського пророка Ісаї. Ісая жив у 8 столітті до н.е. Він був пророком, на честь якого названа книга Ісаї. Його заклик до пророцтва в середині 8 століття до н.е. збігся з початками експансії Ассірійської імперії, яка перебувала якраз на схід від Ізраїлю, і яка загрожувала Ізраїлю. Ісая проголосив у поезії, прозі та оповіданні, і, звичайно, у цій наступній притчі попередження Ягве народу Ізраїлю, який, як він стверджував, відмовлявся від своєї віри та етики. Ми розглянемо історію пророка Ісаї, глава 5, вірші 1-7.

Якщо ви не знаєте сільськогосподарського значення виноградника для народу Ізраїлю, а також яка робота йде на вирощування лози, то історія про невдалий виноградник трохи важко слідувати. Яка тут суєта, і чому скаржиться господар виноградника? Але якщо хтось починає розуміти, що частини країни Ізраїль посушливі, і лише невелика кількість і види культур процвітають в деяких з цих місць, у них починається трохи більше контексту. І тоді, коли тотальне розчарування невдалого врожаю явно означає, що у власника немає доходу, що це справжня катастрофа, то у нас ще більше контексту.

Все-таки ця розповідь - це не просто історія невдалого врожаю винограду. Ця історія робить точку для читача. Ми повинні усвідомити, що це не звичайний власник виноградників, а Яхве, Бог Ізраїлю. І це насправді не виноградна лоза, а натомість народ Ізраїлю, який виробляє «кислий виноград», непридатний для їжі або для виготовлення вина. Тоді, коли ми дивимось на те, коли написана ця історія, ми бачимо, що народ Ізраїлю в цей час намагається стати народом, подібним до будь-якого іншого, що оточує їх, і як народ вони не дотримуються основних заповідей своєї віри, і не слідують Ягве, як заповіт, який вони мають зі своїми Бог.

Навколишні країни помічають, що Ізраїль має деякі пристойні водні ресурси, має доступ до океану та портів, і що це головний перехрестя торгових шляхів. Народ Ізраїлю не вірний своєму релігійному витоку, однак, і керівництво і захист Ягве, здається, мало що означають для них більше - амбіції та влада здаються більш привабливими для людей на час цього пророка. Отже, Яхве, який розглядається в історії як власник цього погано виробленого виноградника, дозволить виноградникам - цим людям - пожинати наслідки своєї нинішньої поведінки і побачити, як їм подобаються ці наслідки. Яхве символічно кидає руки в повітря і дозволяє оточуючим народам доставити ці наслідки, як тільки захист Ягве зникне. Тоді можна, з трохи більш історичним та культурним контекстом, прочитати притчу про власника виноградника в єврейському пророку Ісаї, глава 5:1-7

Пісня про безплідний виноградник (NRSV)

5 Нехай я співаю для коханої моєї пісні любові про виноградник його,

У мого улюбленого був виноградник
на дуже родючому пагорбі.
² Він викопав його, очистив від каміння,
і посадив з вибірними виноградними лозами.
Він збудував посеред неї сторожову вежу,
і витесував в ній винний чан,
він очікував, що він дасть урожай винограду,
але він дав дикий виноград.

³ А тепер, мешканці Єрусалиму
та народ Юдин,
судіть між мною
та моїм виноградником.
⁴ Що ще було робити для виноградника мого
, що я не робив у ньому?
Коли я очікував, що він дасть виноград,
чому він дав дикий виноград?

⁵ А тепер я розповім вам,
що я зроблю своєму винограднику.
Я видалю його живопліт,
і вона буде пожирається,
зруйную стіну її,
і вона буде витоптана.
⁶ Я зроблю це
марнотратством, не буде обрізаний і не обрізаний,
і буде заросло колючками та тернами,
і хмарам накажу
що на нього не дощу дощу.

⁷ Бо виноградник Господа Саваота дім Ізраїлів,
а народ Юдин
- його
приємне насадження,
він очікував справедливості,
але кровопролиття бачив;
праведність,
але крик почув!

Аналіз

Коли читач починає наближатися до священного тексту, важливо, щоб вони зробили невелике дослідження. Читач завжди повинен запитати:

• Хто це написав? (Це був священик? вчений? оповідач? пророк?)
• Коли це було написано? (Чи можете ви знайти достовірну дату?)
• Де це було написано? (місце розташування, місце розташування, місце розташування має значення)
• Хто був аудиторією? (Прості люди? релігійні лідери?)
• Яку форму це приймає? (Приказки? розповідь? поезія? інструкції?)

Коли читач знає трохи більше про те, хто, що, де, коли і навіщо якийсь Священний текст, то матеріал може бути співати.

Вправа

Погляньте на сайт священних текстів для Британської бібліотеки. У ньому статті, відео, дані та роздуми від експертів у галузі священних писань. Британська бібліотека: Священні тексти

• По-перше, зверніть увагу на різні традиції, що розглядаються на сайті.
• По-друге, знайте, що тут більше традицій, які не розглядаються, тоді присутні для вивчення.
• По-третє, шукайте інші сайти, на яких можуть бути доступні ресурси. Один з таких, який просто пропонує тексти без коментарів, є Інтернет священний текст Архів

У релігіях світу зустрічається багато-багато текстів, деякі з яких здадуться знайомими, а деякі з яких ви, можливо, ніколи не чули.

Вони являють собою захоплюючу суміш порад, історичних стилів творів, правил, міфології, ритуалу, керівництва та заохочення. Кожен блок у тексті матиме посилання на оригінальні твори для цієї віросповідання, перекладені англійською мовою. Майже жоден із священних текстів у світі не був написаний англійською мовою, однак, тому треба знати, що в перекладі немає нюансів!

«Ти - те, у що віриш. Ти стаєш тим, ким вважаєш, що можеш стати»
― Бхагавад Гіта

«Якщо ви розумієте, що все змінюється, немає нічого, за що ви спробуєте триматися. Якщо ви не боїтеся померти, немає нічого, чого ви не можете досягти».
― Лао-Цзи, Даодєцзін

«Той, хто знищує єдине життя, винен так само, як ніби він знищив весь світ, і той, хто рятує одне життя, заробляє стільки заслуг, як ніби врятував весь світ».
—Мішна Сангедрін 4:5; Єрушалмі Талмуд 4:9

«Той, хто знає і знає, що знає, є мудрою людиною - слідуйте за ним; той, хто не знає і не знає, що не знає, є дурнем - уникайте його»
― Конфуцій, Аналекти

Священні тексти в багатьох традиціях створювалися як щось схоже на те, що ми б назвали художньою літературою. Вони написані як література, покликана виховувати, піднімати, надихати та підтримувати нас, але не давати нам жорстких інтерпретацій упереджених поглядів, ні абсолютно точної історичної розповіді, і тому читати їх таким чином є помилкою.

Приклад: Місія

Читання священних текстів складно. Перевірте деякі поради про те, як це робиться в сучасний час! Прочитайте про вплив ранньої месопотамської культури на єврейські, християнські та мусульманські писання, і про те, як це дає зрозуміти, що Писання змінюються з часом, культурою та людською інтерпретацією. «Особливо обдарований писар іноді потрібно було б вирішити поточні занепокоєння шляхом перетворення та адаптації стародавніх традицій. Йому навіть дозволили вставляти новий матеріал в оповідання і літературу Мудрості минулого. Це знайомить нас з важливою темою в історії Писання. Сьогодні ми схильні вважати библейський канон безповоротно закритим, а його тексти священними, але ми виявимо, що в усіх культурах Писання по суті було роботою, яка постійно змінюється, щоб відповідати новим умовам. Це, безумовно, було в стародавній Месопотамії. Виключно просунутому писареві було дозволено - справді очікувалося - імпровізувати, і це дозволило месопотамській культурі пережити загибель початкових шумерських династій і повідомити про пізніші аккадські та вавилонські режими, прищепивши нове до старого».

• Місія переосмислення священних текстів світу

Однак це помилка, яку люди роблять досить регулярно, і цей стиль читання священних текстів дозволяє літералісту засуджувати або нападати на інших за те, що вони не читають і не приймають ці священні слова так само, як вони, як літералісти, вирішили їх інтерпретувати. Фундаменталісти різних релігій можуть цитувати уривки з апостола Павла, щоб виступити проти одностатевих шлюбів або висвячення жінок, вони можуть цитувати Тору, щоб витіснити палестинців з землі в Ізраїлі, або вони можуть вказувати на звуження, поза контекстом уривки Корану, щоб виправдати насильство над тими, що вони хочуть атакувати з інших причин - але вся ця поведінка та читання є зловживанням та неправильним використанням цих священних текстів, і не відображає роль, яку вони завжди мали намір грати. Ми повинні знати жанр, оригінальну аудиторію, письменника та наміри цих творів, щоб отримати мудрість, яку вони пропонують для всіх читачів. Це вірно, чи є ті читачі віруючими чи читачі підходять до текстів чисто так, як зацікавлені учні цього матеріалу.

«Відкриття священних текстів». Британська бібліотека, Британська бібліотека, 27 травня 2015,
www.bl.uk/sacred-texts.

Інтернет священний текст Архів Головна, www.sacred-texts.com/.

«Писання». Британська енциклопедія, Британська енциклопедія, Inc., www.britannica.com/topic/scripture.

Крістоф, Микола. «У чому сенс священних текстів?» Нью-Йорк Таймс, Нью-Йорк Таймс, 11 листопада 2019 року, www.nytimes.com/2019/11/11/книги/огляд/втрачено-мистецтва-писання-karen-armstrong.html.

Армстронг, Карен. Втрачене мистецтво Писання: порятунок священних текстів. Якірні книги, 2020.

Бхагавад Гіта безкоштовно PDF - Університет Макао. Переклад Ларса Мартіна Фоссе, Університет Макао, library.um.edu.mo/ebooks/b17771201.pdf.

Аналекти Конфуція. Переклад Роберта Ено, Університет Індіани, КитайText.siteHost.iu.edu/Аналекти_of_Confucius_ (Ено-2015) .pdf.

«Дао Де Цзін (Ено) - Університет Індіани Рання китайська думка [B\ /E\ /P374 осінь 2010 (R Eno Дао Де Цзін Вступ Якщо ви ходите в книги кордонів або: Герой курсу». Переклад Роберт Ено, Дао Де Цзін (Ено) - Індіанський університет ранньої китайської думки [B\ /E\ /P374 осінь 2010 (R Ено Дао Де Цзін Вступ

Нова переглянута стандартна версія (NRSV) Нова переглянута стандартна версія Біблії, авторське право © 1989 Відділ християнської освіти Національної ради Церков Христа в Сполучених Штатах Америки. Використовується за дозволом. Всі права захищені.

Клейсон, Джейн та Анна Бауман. «Місія переосмислити священні тексти світу». Місія переосмислення священних текстів світу | Про точку, WBUR, 4 грудня 2019 року, www.wbur.org/onpoint/2019/12/04/karen-armstrong-lost-art-писання.