Search
- Filter Results
- Location
- Classification
- Include attachments
- https://ukrayinska.libretexts.org/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%3A_%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_(LibreTexts)/08%3A_%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8/8.07%3A_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0_14/8.7.06%3A_%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(Z_%3D_50)Згадується в єврейських писаннях, олово має давнє походження. Олово є елементом групи 14 (сімейство вуглецю) і має переважно металеві властивості. Олово має атомний номер 50 і атомну масу 118,710 один...Згадується в єврейських писаннях, олово має давнє походження. Олово є елементом групи 14 (сімейство вуглецю) і має переважно металеві властивості. Олово має атомний номер 50 і атомну масу 118,710 одиниць атомної маси. Олово, або Sn (від латинської назви Stannum) відомо з давніх часів, хоча його можна було отримати лише шляхом видобутку з його руди. Олово має хімічну схожість з германієм і свинцем. Видобуток олова почався в Австралії в 1872 році і сьогодні олово широко використовується.
- https://ukrayinska.libretexts.org/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%3A_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(Eames)/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%97/%D0%9D%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0Іноді люди використовують спеціальні назви цих іонів, в яких іон вищого заряду називається «[ім'я] -іон», а нижній іон заряду називається «[ім'я] -озний іон», наприклад залізо для Fe (II) і залізо для...Іноді люди використовують спеціальні назви цих іонів, в яких іон вищого заряду називається «[ім'я] -іон», а нижній іон заряду називається «[ім'я] -озний іон», наприклад залізо для Fe (II) і залізо для Fe (III), або іон міді для Cu (I) і іон міді для Cu (II).