17.3: Магнітне поле на екваторі магніту
- Page ID
- 78685
Під «екватором» магніту я маю на увазі площину, нормальну до його вектору магнітного моменту, що проходить через середню точку магніту.
Магнітне поле в точці на відстані r на екваторі магніту може бути виражено у вигляді ряду термінів послідовно вищих потужностей\(1/r\) (перший член ряду є терміном in\(r^{-3}\)), а вищі потужності швидко зменшуються зі збільшенням відстані. На великих відстанях вищі потужності стають мізерно малими, так що на великій відстані від малого магніту величина магнітного поля, виробленого магнітом, задається приблизно
\[B = \frac{\mu_0}{4 \pi} \frac{p}{r^3}.\]
Наприклад, якщо виміряно поверхневе магнітне поле на екваторі планети, а магнітні властивості планети моделюються з точки зору малого магніту в центрі планети, то дипольний момент можна обчислити шляхом множення поверхневого екваторіального магнітного поля на\(\mu_0/(4 \pi)\) разів куб радіуса планети. Якщо\(\text{B}\),\(\mu_0\) і\(r\) виражаються відповідно в\(\text{T, H m}^{-1}\) і\(\text{m}\), магнітний момент буде в\(\text{N m T}^{-1}\).
