4.2: Напрямки атомних орбіталів
- Page ID
- 22351
Атомні орбітальні напрямки також визначають, які спрямовані зв'язки буде утворювати атом.
Кожен набір p орбіталів має три різні напрямки або три різні m-квантові числа з моментом імпульсу, як обговорюється в Додатку G. Кожен набір d орбіталів має п'ять різних напрямків або m-квантових чисел тощо; s орбіталі є однонаправленими тим, що вони сферично симетричні і мають лише m = 0. Зауважте, що виродження орбіти (2l+1), яка є числом різних просторових орієнтацій або кількістю m-значень, зростає з кутовим імпульсом квантового числа l орбіти без обмежень.
Саме через енергетичне виродження в межах набору орбіталів ці різні спрямовані орбіталі (наприклад, x, y, z для p орбіталів) можуть бути об'єднані, щоб дати нові орбіталі, які більше не мають конкретних просторових напрямків, але мають визначені характеристики кутового імпульсу. Акт об'єднання цих вироджених орбіталів не змінює їх енергій. Наприклад,\(\frac{1}{\sqrt{2}}(p_x - ip_y)\) комбінації\(\frac{1}{\sqrt{2}}(p_x + ip_y)\) і більше не вказують уздовж осей x і y, а натомість відповідають конкретним кутовим\((+1\hbar \text{ and } -1\hbar)\) моментам навколо осі z. Про те, що вони є моментом імпульсу власнихфункцій, можна побачити, зазначивши, що орбіталі x і y містять\(\phi\) залежності cos (\(\phi\)) і sin (\(\phi\)) відповідно. При цьому перераховані вище комбінації містять\(e^{i\phi} \text{ and } e^{-i\phi},\) відповідно. Розміри, форми та напрямки декількох орбіталей s, p та d проілюстровані нижче (світлі та темні області представляють позитивні та негативні значення відповідно).

