1.12: Відносні положення, які нам потрібні

У цьому розділі ми дізнаємося про інший вид залежного речення, відносному реченні. Існує два види відносних речень. Перший, який ми розглянемо, заснований на відносних займенниках; другий заснований на відносних прислівниках.

ВОНИ ВСІ ВІДНОСНІ Відносні займенники

хто кого кого що

(Хто є об'єктивною формою хто; чий є присвійний.) Вчинення цих п'яти відносних займенників в пам'ять допоможе

ви розпізнаєте відносні речення.
Як ви побачите в прикладах нижче, починаються відносні займенники

відносні пункти. Відносні пункти підкреслюються:

Чоловік, який говорив з тобою, - мій дядько. Мій дядько - той чоловік, якого ти бачив.

Жінка, чию машину ви збили, - моя сусідка. Автомобіль, який є тотальною аварією, є Chevrolet. Автомобіль, який ви потрапили, - Chevrolet.

Відносні речення змінюють іменники в реченні. Їх не можна переміщати, як підлеглі речення, але завжди з'являються після іменників, які вони змінюють.

Відносні займенники грають дві ролі в реченні. По-перше, відносні займенники пов'язують власне речення з іншим реченням, яке зазвичай є незалежним. По-друге, як займенники, вони стоять в іменниках. Відносний займенник з'являється у відносному реченні, а попередник займенника - в незалежному реченні.

Ось важливий момент: попередник відносного займенника завжди є іменником, модифікованим відносним реченням.

Щоб розглянути відносні пункти далі (або ще далі), почнемо з двох коротких незалежних речень:

1. Робота за сумісництвом.

2. Ти хочеш роботу.

За допомогою відносного займенника ми можемо замінити слова завдання в реченні 2 відносним займенником, який створити (з трохи перестановкою) відносне речення: що ви хочете. Тоді ми можемо вбудувати це речення в середину речення 1:

2.
1. Робота, яку ви хочете, - це неповний робочий день.

Слова, які ви хочете, складають відносне речення, яке тепер є частиною Речення 1, незалежного речення.

Як ви тільки що бачили, з відносними займенниками ми можемо об'єднати два незалежних речення в одне складне речення. Отримане речення має одне незалежне речення та одне відносне речення, вбудоване всередині незалежного речення. І, звичайно ж, пропозиція може містити більше двох речень.

Як показує приклад вище, відносне речення є прикметником: відносне речення змінює роботу. Відносні речення завжди прикметники і завжди слідують іменникам, які вони змінюють.

Порядок слів часто змінюється у відносному реченні, оскільки відносний займенник повинен з'явитися на початку речення.

Ось ще один приклад, використовуючи who. Почнемо з двох незалежних пунктів:

1. Цей чоловік мій дядько. Цей чоловік розмовляв з тобою.

Тепер ми використовуємо, хто, щоб замінити цю людину у реченні 2. Потім ми вставляємо отримане відносне речення в середину Речення 1:

2.
1. Той чоловік, який розмовляв з тобою, мій дядько.

Ось ще один приклад, використовуючи кого: 1. Чоловік мій дядько.

2. Ти бачив чоловіка.

Знову замінюємо чоловіка в реченні 2 з ким, переміщаємо відносне займенник на початок речення, і об'єднуємо речення:

2.
1. Чоловік, якого ти бачив, - мій дядько.

Ось ще речення з відносними реченнями:

Я влаштувався на роботу, яка є неповною зайнятістю.
Віник позичив у жінки, чий будинок знімаю.

Відносні займенники можуть бути об'єктами прийменників. У такому випадку відносний займенник з'являється відразу після прийменника у відносному реченні:

Є людина, з якою ви повинні говорити.
У всіх цих прикладах та будь-яких інших, які ми можемо знайти, ми бачимо

ті ж особливості відносного речення, побудованого з відносними займенниками:

1. Відносний займенник з'являється на початку відносного речення або поблизу нього.
2. У своєму реченні відносний займенник стоїть як змінений іменник, який завжди є попередником відносного займенника.
3. Відносне речення слідує за попереднім - тобто воно слідує за модифікованим іменником. Це означає, що відносні речення не можуть з'являтися на початку речення, як підрядні речення

   можна, але тільки посередині або в кінці.

ПРИСЛІВНИКИ, ВІДНОСНО

Є лише два відносні прислівники, коли і де, і, як і відносні займенники, вони допомагають нам утворювати відносні речення, які є прикметниками. Так, здається дивним, що прислівник є основою прикметникового речення, але почекайте і дивіться.

Відносні прислівники, коли і де схожі на відносні займенники іншими способами: Вони, здається, повертаються до іменника раніше в реченні, і вони починають речення, яке вони вводять.

Ми використовуємо, коли почати відносне речення, яке змінює іменник, який називає час:

Я повинен закінчити цей папір до полудня, коли це настане.
1929 рік, коли фондовий ринок розбився, є темою цієї нової книги.

У кожному випадку відносні речення підкреслюються, а коли - прислівник у відносному реченні. Коли відноситься до іменника часу (полудень, рік 1929), який змінюється відносним реченням.

Ми використовуємо де у відносних реченнях, які змінюють іменники, які називають місця:

Її улюблене місто - Атланта, де вона народилася.
Маршфілд, штат Міссурі, де виріс астроном Едвін Хаббл, є приємним маленьким містечком.

У кожному реченні відносне речення змінює слово місця (Атланта і Маршфілд, Міссурі), яке передує відносному прислівнику.

Ось ще кілька прикладів:

Це місяць, коли температури низькі.

Я знаю магазин, де ми знайдемо цю книгу.

Це час року, коли дні стають коротшими.

Я знаю про моторошний покинутий будинок, де бачили привидів, перевертнів та моїх старих вчителів середньої школи.

(Це останнє речення не відповідає дійсності. Немає таких речей, як перевертні.)

У цьому розділі всі речення, що містять відносні речення, є складними реченнями, з одним незалежним реченням і одним залежним реченням. Але відносні речення також можуть з'являтися в реченнях з більшою кількістю речень.

У реченнях, побудованих з відносними прислівниками, ми всі знаходимо однакові риси:

1. Відносне прислівник з'являється на початку відносного речення.

2. Відносне прислівник підбирається виходячи зі слова, яке

   буде змінено відносним реченням: коли змінювати час

   слова, і де змінити місце слова.

3. Відносне речення слід за зміненим словом. Це означає

   що відносні прислівники не можуть з'являтися на початку речення, як можуть підрядні речення, але лише посередині або в кінці.

Ці риси помітно схожі на риси відносних речень, побудованих з займенниками. (Ви це помітили, чи не так? Хіба ти не так?)

БАЛИ ДЛЯ ПИСЬМЕННИКІВ

1. Опущені відносні прислівники.

Іноді у випадковому письмі та розмові відносні прислівники коли і де залишаються поза увагою:

Це час року дні стають коротшими. Це місячні температури низькі.
Я знаю місце, де ми можемо знайти цю нову книгу.

Зазвичай ігноруються в розмові, ці упущення іноді здаються дивними в письмовій формі. Не робіть цього у своєму офіційному написанні.

2. Обмежувальні та не обмежувальні положення.

Розглянемо ці два речення, обидва вони містять одне і те ж відносне речення. Чи бачите ви відмінності в значенні цих двох речень?

Всі політики, які є шахраями, повинні сісти до в'язниці.

Всі політики, які є шахраями, повинні сісти до в'язниці.

Коми мають велику різницю. У першому реченні нам сказали, що до в'язниці повинні потрапити лише ті політики, які є шахраями.

У другому, нам сказали в дужках, що всі політики є шахраями, і всі вони повинні піти на хузегоу.

Ми порівнюємо обмежувальні та не обмежувальні відносні положення тут. У першому реченні обмежувальний пункт обмежує значення всіх політиків включати тільки тих, хто є шахраями. Необмежувальний пункт у другому реченні повідомляє нам, що всі політики - шахраї.

Пара ком у другому реченні (відомому як дужкові коми) робить вкладену інформацію додатковою, щоб відносне речення не змінювало та не обмежувало слова всіх політиків.

Ось ще кілька прикладів:
цікаво спостерігати за розумними чарівниками.

Приємно спостерігати за чарівниками, які розумні.

Перше речення говорить нам про те, що тільки деякі маги (ті, хто розумний) - це весело. Друге речення дає нам деяку додаткову інформацію про всіх магів.

Зверніть увагу, що не обмежувальні речення можуть бути укладені в дужки замість коми.

У деяких реченнях коми, здається, не мають великої різниці:

Мені не подобаються ті шанувальники бейсболу, які грубі. Мені не подобаються ті шанувальники бейсболу, які грубі.

В обох випадках ми говоримо про певну групу шанувальників, хоча перше речення, здається, стосується всіх грубих шанувальників; друге, про певну групу грубих шанувальників.

3. Клопіткі родичі.

Деякі граматичні книги включають чому серед відносних прислівників:

Я знаю причину, чому він пішов.

Але подібні пропозиції вважаються надмірними, тому що ми зазвичай можемо видалити змінений іменник (причину), не втрачаючи жодної інформації:

Я знаю, чому він пішов.
У цьому новому реченні, чому він залишив не відносне речення, а

номінальний пункт, про який ми дізнаємося в розділі 12. 4. Більш клопіткі родичі.

(Знаєте, важко уникнути клопітких родичів.) Зверніть увагу на неоднозначне вживання якого в цьому реченні:

Сенатор сказав, що вважає, що генерал подасть у відставку, і газета опублікувала редакцію, погоджуючись з тим, що сказав сенатор, що мене розчарувало.

Використання займенників в кінці довгих речень може заплутати читачів, які, можливо, не зможуть сказати, що таке точний попередник. (У наведеному вище прикладі, що стосується?) Це важливий момент, тому що чіткість завжди важлива. Переконайтеся, що попередні дані зрозумілі.

Щоб покращити речення, подібне до наведеного вище, вам може знадобитися розбити його на два або більше речень, і ви, безумовно, хочете зрозуміти, що вас розчарувало:

Сенатор розчарував мене, коли він сказав.
Я був розчарований, почувши, що генерал подасть у відставку. Редакція газети розчарувала мене, коли.

5. Хто чи що?
Порівняйте ці речення:

Я поговорю з людиною, яка керує цим місцем. Я поговорю з людиною, яка керує цим місцем.

Ми використовуємо обидві версії в неформальному спілкуванні, і мало хто помічає або піклується. Однак у формальному письмі багато письменників та редакторів вважають за краще використовувати лише того, хто (і кого) посилатися на людей.

6. Хто або кого?

Оскільки відносний займенник завжди має граматичну функцію у своєму відносному реченні, іноді нам доводиться вирішувати, коли використовувати кого чи кого. Хто є називним формою займенника, що використовується для підданих; хто є об'єктивним. Порівняти:

Я поговорю з людиною, яка керує цим місцем. Це той чоловік, з яким я говорив.

Письменники та оратори часто не впевнені, коли кого використовувати, що може бути однією з причин, чому багато людей віддають перевагу цьому. Давайте розберемося в деяких питаннях.

Коли займенник слідує за прийменником (як у другому прикладі вище), граматично правильний вибір - це хто: З ким я говорив.

Іноді перестановка пропозиції, або його частини, полегшує вибір. Якщо ми закінчуємо речення прийменником (як у Він є людиною, з якою я говорив), ставлячи прийменник перед займенником, стає більш очевидним, що нам потрібен об'єктивний випадок:

Він та людина, з якою я розмовляв.

Припустимо, у нас виникло таке питання:

Кому ви довіряєте?

Хто може звучати правильно, тому що ми звикли ставити іменник номінального відмінка на початку речення. Але спробуйте відповісти на питання, використовуючи або він, або він:

Я йому довіряю.

Відповідь на питання - це він (об'єктивний відмінковий займенник), тому що це прямий об'єкт довіри. У питанні вище займенник також є прямим об'єктом, тому вживайте кого:

Кому ви довіряєте?
Спробуйте ті ж процедури з цими двома питаннями:

Це той чоловік, який танцював з нею?
Ви знаєте чоловіка, з яким вона танцювала?

У першому випадку можна переглянути відносне речення в речення, використовуючи he або him (Він танцював з нею), що вказує на те, що нам потрібен називний займенник, хто, у питанні.

У другому прикладі перефразування речення шляхом переміщення прийменника дає нам Чи знаєте ви чоловіка, з ким вона танцювала? Тепер очевидно, що нам кому потрібен:

Ви знаєте чоловіка, з яким вона танцювала? Ви знаєте чоловіка, з яким вона танцювала?

У випадковій розмові ми всі будемо зловживати, хто або кого іноді. Але в нашому офіційному професійному написанні це часто питання, яке ми хочемо отримати правильно - або що редактор або співавтор хоче права. Тест він/його може допомогти нам вирішити ці речі.

У контекстах, в яких ви прагнете до більш розмовного стилю, більш неформального тону, використовуючи хто замість кого може сприяти цьому ефекту.

ВПРАВИ

11а. Підкресліть відносні речення в наступних реченнях. Подвійне підкреслення відносних займенників. Потім знайдіть іменники, змінені кожним відносним реченням, і укладіть їх у квадратні дужки, як у цьому прикладі:

Ми віднесли цю сміттєву речовину до [агентства], яке їх збирає.

Пам'ятайте, що деякі вживання цього не є відносними займенниками. Ви побачите приклад тут.

1. Будинок, який ремонтують, був домом моєї бабусі.
2. Будь ласка, візьміть книгу, яку я залишив у своєму кабінеті.
3. Ви можете віддати цей лист чоловікові, який чекає на вулиці.
4. Жінка, чию машину ви пом'яли, хоче з вами поговорити.
5. Чоловік, який чекає, вже має той лист, який ви залишили у своєму кабінеті.
6. Клієнт, якому ви зателефонували, чекає в офісі.
7. Я знаю чоловіка, з яким вони говорили.

11б. Підкресліть відносні речення в наступних реченнях. Подвійне підкреслення відносних прислівників. Знайдіть змінені іменники

кожним відносним реченням і укладіть їх у квадратні дужки, як у цьому прикладі:

Вчора мій батько проїхав повз [будинок], де він народився.

1. Будинок, де він народився, знаходиться на П'ятій вулиці.
2. У квітні 1943 року, коли він народився, його батьки жили і працювали в місті.
3. Весна - це сезон, коли я найщасливіший, а вдома - це місце, де мені найкомфортніше.
4. Марселін, де жив юний Уолт Дісней, - невелике містечко на півночі Міссурі.
5. У 1911 році, коли його сім'я переїхала в Канзас-Сіті, Дісней покинув Марселін.

11с. Перепишіть кожну з наступних пар пропозицій як одне речення з відносним реченням. Зробіть друге речення відносним реченням.

Ось підказка: Знайдіть іменну фразу, яка з'являється в обох реченнях. Потім замініть фразу в другому реченні відносним займенником, який буде починатися відносним реченням.

Нагадування: відносні займенники - це хто, кого, чий, який і що.

Після того, як ви переглянули речення, виділіть відповідне речення, яке ви створили.

Ось приклад:

Словник може бути корисним. Ти приніс словник. (Використовуйте це.)

ПЕРЕПИШІТЬ: Словник, який ви принесли, може бути корисним.

1. Цей чоловік - мій сусід. Та людина стоїть там.

   (Використовуйте хто або кого.)

2. Мені подобається машина. Ви орендували машину сьогодні. (Скористайтеся цим. )
3. Жінка біля дверей. Ви раніше дзвонили жінці. (Використовуйте хто або кого.)
4. Собака була знайдена. Я загубив собаку. (Використовуйте це.)
5. Моя мати спостерігає за Касабланкою. Моя мама любить стару

   фільми. (Використовуйте хто або кого.)

11д. Перепишіть кожну пару речень як одне речення з відносним реченням. Зробіть друге речення відносним реченням. Підкреслюйте відносне речення в кожному новому реченні.

Підказка: Знайдіть іменну фразу, яка з'являється в обох реченнях. Потім замініть фразу в другому реченні відносним прислівником, де або коли, що почнеться відносне речення. Можливо, вам доведеться переставити досить багато слів у новому реченні.

Ось приклад:

Будинок столітній. Він живе в будинку.

РЕРАЙТ: Будинок, де він живе, столітній вік.

1. Гері, штат Індіана, приємне невелике місто. Я народилася в Гері, штат Індіана.

2. Я йшов вулицею. Вона живе на вулиці.

3. Різдво - чудова пора року. Різдво - це коли вся моя сім'я збирається разом.
4. Є лікарня. Я народилася в лікарні.
5. Книга знаходиться у вітальні. Рон читає у вітальні.