15.7: Активність прожектора

Last updated
Save as PDF

Page ID: 72809

Ernstmeyer & Christman (Eds.)
Chippewa Valley Technical College via OpenRN

\( \newcommand{\vecs}[1]{\overset { \scriptstyle \rightharpoonup} {\mathbf{#1}} } \) \( \newcommand{\vecd}[1]{\overset{-\!-\!\rightharpoonup}{\vphantom{a}\smash {#1}}} \)\(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \(\newcommand{\id}{\mathrm{id}}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\) \( \newcommand{\kernel}{\mathrm{null}\,}\) \( \newcommand{\range}{\mathrm{range}\,}\) \( \newcommand{\RealPart}{\mathrm{Re}}\) \( \newcommand{\ImaginaryPart}{\mathrm{Im}}\) \( \newcommand{\Argument}{\mathrm{Arg}}\) \( \newcommand{\norm}[1]{\| #1 \|}\) \( \newcommand{\inner}[2]{\langle #1, #2 \rangle}\) \( \newcommand{\Span}{\mathrm{span}}\)

Ця діяльність Spotlight заснована на реальному випадку, спочатку представленому в «Догляд за травмами в медсестринській практиці» Дауделлом і Спеком (2022). Ідентифікаційні дані були змінені або опущені для захисту анонімності клієнта. ^{^[1]}

Дана - 34-річна жінка, яка прибула до відділення невідкладної допомоги з травмою шиї, вона повідомляє, що «сталося сьогодні вранці, коли я ковзав і впав». Медсестра зазначає, що вказана адреса Дани знаходиться в іншій громаді приблизно за 50 миль від лікарні. Початковий фізичний огляд виявив синяки на різних стадіях загоєння по всьому тілу Дани та три лінійні садна над трапецієподібним м'язом на правій стороні шиї, що відповідають спробі задушення.

Очікуючи результатів діагностичного тестування, медсестра встановила терапевтичні відносини медсестра-клієнт і задала Дані кілька подальших запитань про події, що призводять до травми та стосунків з партнером. Дана заявила: «Ми багато боремося» і «У мого партнера багато гнівних спалахів». Після використання медсестрою ефективного терапевтичного спілкування Дана поділилася, що травма виникла внаслідок «задухи та побиття», і партнер робив подібні дії «кілька попередніх разів перед дітьми». Потім Дана сказала медсестрі: «Мій партнер не може дізнатися, що я тут, у цій лікарні».

Контрастна комп'ютерна томографія (КТ) виявила набряк правої сонної артерії Дани і м'яких тканин в області шиї. Лабораторні тести також показали, що Дана сильно підвищила рівень цукру в крові, що призводить до діабетичного кетоацидозу (ДКА). Команда охорони здоров'я розпочала медикаментозний режим для безпечного управління ДКА, а також запобігання інсульту від травми.

Медсестра зазначила, що з часом Дана ставала все більш збудженою в ЕД з повторюваними неврологічними оцінками, пальцями для рівня глюкози у ліжку, а також шумами та високим рівнем активності ЕД. Встановлення фізичної та психологічної безпеки як для Дани, так і для персоналу стало пріоритетом медсестер під час Дани в ЕД.

Дотримуючись вказівок щодо догляду за травмами (ТІЦ) щодо створення безпечного середовища, медсестра запитала Дану: «Що вам потрібно, щоб почуватись у безпеці тут прямо зараз?» Дана негайно відповіла: «Я не можу, щоб усі ці люди прийшли на мене. Це занадто багато - занадто багато шуму, занадто багато людей торкаються мене, це просто занадто багато». Медсестра перенесла Дану з травматологічного відділення, який знаходився біля під'їзду швидкої допомоги, і в кімнату, де медсестра змогла закрити двері. Медсестра також розмістила на дверях вивіски з проханням до всього персоналу та відвідувачів зв'язатися з медсестрою перед входом в кімнату. Дотримуючись протоколу агентства, медсестра швидко отримала згоду Дани на анонімність, тобто ім'я клієнта та номер (и) не будуть ділитися з ким-небудь поза лікарнею. Після цих сестринських дій рівень тривоги та збудження Дани помітно знизився в ЕД. Коли стало доступно ліжко інтенсивної терапії, її перевели туди для медичного управління.

Дана була присутня під час передачі звіту від медсестри ЕД до медсестри інтенсивної терапії для перевірки інформації, а також покращило почуття безпеки Дани. Слідом за сигналом TIC, наданим медсестрою ЕД, медсестра інтенсивної терапії запитала Дану: «Що ще вам потрібно, щоб почувати себе в безпеці тут прямо зараз?» Дана просила окрему кімнату, якщо така є, щоб відпочити, послухати музику і «зберігати спокій». Медсестри інтенсивної терапії реалізували план безпеки, який включав послідовний персонал та скоординований, кластерний догляд. Цей план мінімізував порушення, тим самим забезпечуючи виділені періоди відпочинку між приуроченим моніторингом глюкози в крові та медсестринським моніторингом неврологічного стану Дани та набряком шиї.

Перебуваючи в реанімації, медсестри навчали Dana доказовим методам зменшення тривожності, включаючи глибоке дихання, методи заземлення та помірні стимули, що викликають тривогу, такі як соціальні медіа та електроніка. Крім того, медсестри відзначили вокальні та невербальні сигнали, які вказували на те, що Дана відчуває занепокоєння, наприклад, говорити підвищеним голосом або використовувати швидкі рухи рук під час розмови. Помітивши цю поведінку, дозволило медсестрам задавати наступні питання, такі як «Чи відчуваєте ви себе в безпеці в цей момент», а потім переглянути методи зменшення тривоги, запитавши Дану: «Яку техніку ви хотіли б використовувати зараз?» Пропонуючи орієнтований на людину вибір і створюючи передбачувану структуру навколо кластерних дій медсестер, медсестри сприяли почуттю безпеки для Дани, а також методи саморегулювання тривоги.

Команда охорони здоров'я визначила пріоритетні проблеми зі здоров'ям Дани як управління DKA та зменшення ризику інсульту після нетатальної травми сонної артерії. Команда медсестер додала підвищений ризик Дани для подальшого смертельного задушення як пріоритетне занепокоєння, яке необхідно вирішити перед випискою. Однак на запитання медсестер: «Що для вас важливо включити у свій план виписки», Дана визначила пріоритети пошуку безпечного житла та зайнятості з справедливою оплатою праці. Тому команда медсестер рекомендувала, щоб після виписки Дана передавала безпосередньо до співтовариських послуг для різноманітної допомоги, включаючи перехідне житло, навчання на роботі, денний догляд, медичну допомогу та когнітивну поведінкову терапію.

Рефлексивні питання

Які дії проводили медсестри з Даною для впровадження травми інформованої допомоги (ТІЦ)?
Які ще дії ви плануєте здійснити зі своїми пацієнтами щодо ІТК?
«Дана» могла бути самцем або жінкою, а «партнером» Дани - чоловіком або жінкою. Чи впливають гендерні відмінності чи сексуальна орієнтація на ваше ставлення до ризиків Дани та подальшої допомоги?
Як діти Дани можуть вплинути на постійне жорстоке поводження з Даною?
Що робити, якщо партнер Дани з'явився в лікарні з пістолетом, що загрожує вбити Дану? Як би ви відповіли як медсестра, щоб зберегти себе, інших пацієнтів та персонал у безпеці?

Дауделл, Е. та Спек, П. (2022). Травмоінформована допомога в сестринській практиці. Американський журнал медсестер, 122 (4), 30-38. https://journals.lww.com/ajnonline/Fulltext/2022/04000/CE__Trauma_Informed_Care_in_Nursing_Practice.22.aspx ⇨